Петегирич Володимир Михайлович
Народився 7 квітня 1948 р. в с. Винники Дрогобицького р-ну Львівської обл.
У 1971 р. закінчив історичний факультет Львівського університету.
В Інституті від 1972 р.: аспірант (1972–1975), молодший науковий співробітник (1975–1993), науковий співробітник, завідувач сектору середньовічної археології (1993–1996), вчений секретар Інституту (1997–2012), науковий співробітник (від 2012).
Член редколегії збірників “Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині”, “Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Інформаційний бюлетень”, “Стільський град”.
Упродовж 2002–2006 рр. читав курс лекцій з археології України на гуманітарному факультеті Українського Католицького Університету.
Автор понад 300 публікацій, зокрема співавтор 18 колективних праць, серед яких 5 колективних монографій, виданих за кордоном, навчального посібника “Історія України” (4 видання) та статей, опублікованих українською, польською, російською, англійською та німецькою мовами.
Наукові зацікавлення: вивчення слов’янської та княжої доби Заходу України, історії археологічної науки у цьому регіоні, пошукові роботи і дослідження різночасових пам’яток археології Прикарпаття і Волині.
Участь в археологічних експедиціях
1998 – 1999, 2002 – 2006 – Українсько-польська археологічна експедиція. Дослідження курганів культури шнурової кераміки, кургану ранньоскитського часу, поселення і могильника межановіцької культури, поселення комарівської культури, укріпленої садиби культури Гава-Голігради біля с. Биків Дрогобицького району Львівської області (керівник і співкерівник робіт з української сторони).
2000 – 2001 – Українсько-польська археологічна експедиція. Розкопки трьох курганів культури шнурової кераміки біля с. Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області (співкерівник робіт з української сторони).
2004 – 2005 – Яворівська рятівна археологічна експедиція. Дослідження різночасових поселень поблизу с. Рулево, Добростани Яворівського району та Завадів і Гряда Жовківського району Львівської області (керівник робіт).
2006 – 2012 – Українсько-польська експедиція. Інтердисциплінарне археологічно-природниче вивчення пам’яток археології у міжріччі Дністра та Лімниці (учасник досліджень).
2009 – Прикарпатська розвідкова археологічна експедиція. Розвідкові обстеження курганів Карпатського підгір’я (учасник досліджень).
2010 – Жовківська рятівна госпдоговірна експедиція. Дослідження багатошарової пам’ятки археології Любеля ІІІ, на якій відкрито 1222 кв. м і виявлено 14 об’єктів та одне поховання, які датуються добою неоліту, раннього середньовіччя та новим часом (керівник робіт).
2010 – Долинська археологічна експедиція. Дослідження кургану біля с. Підліски Долинського району Івано-Франківщини (учасник досліджень).
2011 – Львівська розвідкова археологічна експедиція. Обстеження 120 кв. км території Городоцького району Львівської області. Виявлено 71 пам’ятку археології, в т.ч. 37 поселень, 25 курганних могильників (36 курганів), одне городище та 8 місцезнаходжень археологічних артефактів (керівник робіт).
2018 – Розвідкова археологічна експедиція у басейні ріки Стривігор у межах Самбірського й Мостиського районів Львівщини. Обстежено приблизно 180 кв. км і виявлено 62 пам’ятки археології, в тому числі 23 поселення, 19 курганних могильників (55 курганів) та 20 місцезнаходжень археологічних матеріалів (учасник досліджень).
Участь у міжнародних наукових проектах
2003–2006 – «Природне середовище і людина на підкарпатських височинах Верхнього Дністра від неоліту до ранньосередньовічного періоду / Environment and Man at the Carpathian Foreland in the Upper Dnister catchment from Neolithic to Early Mediaeval period» (керівники Я. Махнік, Х. Гармата, Л. Старкель).
2010–2013 – «Природне середовище і людина на пограниччі географічних зон та рубежів археологічних культур Центральної і Південно-Східної Європи доби неоліту і пізніших епох у міжріччі Дністра та Лімниці / Środowisko przyrodnicze i człowiek na pograniczu stref geograficznych i rubieży kultur środkowo-i południowo-wschodnio-europejskich w widłach Dniestru i Łomnicy w dobie neolitu i epok późniejszych» (керівник Х. Гармата, (співкерівник з української сторони).
2014–2016 – «Багатошарові пам’ятки археології у Бикові поблизу Дрогобича / Wielokulturowe stanowiska archeologiczne w Bykowie koło Drohobycza» (Я. Махнік, Д. Павлів, В. Пастеркєвіч, В. Петегирич, С. Чопек).
2013–2018 – «Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишні в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени / Przemiany kulturowo-osadnicze w dorzeczu rzeki Wiszni w epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w kontekście zmian prahistorycznej i wczesnośredniowiecznej ekumeny» (керівник С. Чопек)
Нагороди
1996 – нагорода Австрійського Чорного Хреста
2011 – медаль “До 20-річчя незалежності України”
2018 – Ювілейна Почесна грамота Президії НАН України
Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=LA32z7sAAAAJ&hl=uk
Е-mail: v.petehyrych@gmail.com
Основні наукові праці
Колективні монографії
· Environment and Man at the Carpathian Foreland in the Upper Dnister catchment from Neolithic to Early Mediaeval period / ed. K. Harmatowa, J. Machnik and L. Starkel. Kraków, 2006. 263 s.
· Історія Львова: У 3 т. – Т. 1: 1256–1772 / за ред. Я. Ісаєвича; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Львів: Центр Європи, 2006. 295 с.
· Machnik J., Pawliw D., Petehyrycz W. Prahistoryczne kurhany (III tys. przed Chr.) we wsi Haji Nyżni koło Drohobycza w prawym dorzeczu górnego Dniestru / Стародавні кургани (ІІІ тис. до Р. Х.) у селі Гаї Нижні біля Дрогобича на правобережжі верхнього Дністра, Польська академія науки і мистецтв, Комісія преісторії Карпат, Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Kraków / Краків, 2011. 216 s.
· Natural Environment and Man on the upper Dnister-Region of the Halyč-Bukačivci Basin – in Prehistory and early mediaeval Period / Природне середовище і людина у Верхній Наддністрянщині в районі Галицько-Букачівської улого-вини в доісторичних часах і ранньому середньовіччі. Prace Komisji Рrehistorii Karpat PAU / red. K.Harmatowa, J.Machnik, M.Rybicka. Т. VI., Kraków, 2013. 349 s.
· Атлас українських історичних міст, т. 1: Львів / Ukrainian historic Towns Atlas, vol. 1: Lviv., ДНВП “Картографія”, 2016. 95 с. + 25 оригінальних карт, 11 карт реконструкцій, 6 видів міста.
· Старожитності Рогатинщини. Львів: Тріада плюс, 2015. 272 c.
· Czopek S., Machnik J., Pasterkiewicz W., Pawliw D., Petehyrycz W. Wielokulturowe stanowiska archeologiczne w Bykowie koło Drohobycza / Махнік Я., Павлів Д., Пастеркєвіч В., Петегирич В., Чопек С. Багатошарові пам’ятки археології у Бикові поблизу Дрогобича, Польська академія науки і мистецтв, Комісія преісторії Карпат, Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Krakόw, 2016. 599 с.
· Przemiany kulturowo-osadnicze w dorzeczu rzeki Wiszni w epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w kontekście zmian prahisto-rycznej i wczesnohistorycznej ekumeny / Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишні в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени / red. S. Czopek, Rzeszów–Жешів, 2018. 705 s.
· Духовна культура населення Прикарпаття, Волині і Закарпаття від найдавніших часів до середньовіччя (вибрані проблеми). Колективна монографія [Відп. ред. Наталя Булик; упоряд. Олена Томенюк], НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Львів, 2020, 580 с.
· Атлас українських історичних міст. Том 5: Белз / Ukrainian historic Towns Atlas. Vol. 5: Belz [Наук. ред. атласу Мирон Капраль / Scientific Ed. of the Atlas Myron Kapral], Львів, 2022, 56 с. + 11 карт, 2 види, 6 карт-реконструкцій.
Підручники
· Історія України. Вид. 3-тє, Вид. 4-те, Львів: Світ, 2002, 2003. 488 с.
Брошури
· Кургани історико-культурного заповідника “Стільське городище”. Львів, 2020, 12 с.[співавт.: Д. Павлів].
Статті
· Prahistoryczne kurhany na Podkarpackich wysoczyznach górnego Dniestru, 150 lat Muzeum Archeologicznego w Krakowie, Kraków 2000, s. 185–207 [співавт.: Р. Грибович, Я. Махнік, Д. Павлів].
· Початки Белза і Буська та формування їх соціально-топографічної структури в Х–ХІV ст., Галичина та Волинь у добу середньовіччя, Львів 2001, с. 199–209.
· Кургани крайнього заходу Подільської височини, Записки НТШ 2002, т. 244, с. 481–505 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів, І. Принада].
· Курганне поховання ранньоскитського часу у верхів’ях Дністра, Epoka brązu i wczesna epoka źelaza w Karpatach Polskich, Krosno 2003, s. 531–548 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів].
· Про час виникнення Белза, Белз і Белзька земля, вип. 1, Белз 2004, с. 18–23.
· Поселення Х–ХІ ст. біля с. Черчика на Яворівщині, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2005, вип. 9, с. 280–296 [співавт.: Д. Павлів, І. Принадa].
· Z badań nad najdawniejszymi dziejami rejonu Drohobycza, Drohobycz miasto wielu kultur, Rzeszów, 2005, s. 9–59 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів].
· Язичництво та початки християнства у Белзькій та Червенській землях, Белз і Белзька земля, Белз 2006, вип. 2, с. 13–17.
· Про розвиток ювелірного ремесла у Львові в часи Данила Романовича, Княжа доба. Історія і культура, вип. 1, Львів 2007, с. 233–242.
· Поселенські структури V/VI – X ст. Верхньої Надбужанщини як підоснова формування Белзької та Червенської земель, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2007, вип.11, с. 101–120.
· Wspólne polsko-ukraińskie badania nad pradziejami dorzecza górnego Dniestru / Gemeinschaftliche polnisch-ukrainische forschungen zur vorgeschichte des oberen Dnjestrgebietes, U żródeł Europy Środkowo–Wschodniej : pogranicze polsko–ukraińskie w perspektywie badań archeologicznych / Frűhzeit Ostmitteleuropas : Das polnisch–ukrainische Grenzgebiet aus archäologischer Perspektive, Rzeszów 2007, s. 11–33 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів].
· Розвиток сільського господарства в Надбужанщині за доби раннього середньовіччя, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2008, вип. 12, с. 200–213.
· Доісторична пастуша будівля – “стая” з Добростан, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2009, вип. 13, с. 102–111 [співавт.: Д. Павлів].
· Писемна культура еліти та “мовчазної більшості” у містах Надбужанщини княжої доби, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2010, вип. 14, с. 135–149.
· Лука (Войнилівська) і кургани Войнилівської височини: штрих з життя та наукової діяльності професора Яна Махніка, Mente et rutro. Studia archaeological Joanni Machnik viro doctissimo octogesimo vitae anno ab amicis, colleges et discipulis oblate, Ressoviae 2010, s. 235–245 [співавт.: Д. Павлів].
· Стародавні кургани у міжріччі Вишні і Стривігору Сянсько-Дністровської височини, Kurhany i obrządek pogrzebowy w IV–II tysięcleciu p.n.e. Red. H. Kowalewska-Marszałek, P. Włodarczak, Kraków 2011, s. 295–313 [співавт.: Д. Павлів].
· Археологічні дослідження Наукового товариства ім. Шевченка, Наукове Товариство імені Шевченка. Енциклопедія, том 1, Київ–Львів 2012, с. 288–295.
· Дослідження пам’яток княжої доби на Малому Поліссі Львівщини і питання локалізації “Белзьких полів”, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2013, вип. 17, с. 193–222 [співавт.: Д. Павлів].
· Битва під Ярославом 1245 року: археологічний коментар до літописної розповіді, Przemyśl i ziemia przemyska w strefie wpływów ruskich (X–XIV w.),. Kraków 2013, s. 113–123.
· На пограниччі давніх європейських культур: дослідження українсько-польсь-кої експедиції у басейні Дністра між Галичем і Журавно, Галич і Галицька земля. Матеріали Міжнародної наукової конференції ( Галич, 30–31 жовтня 2014 р. ), Галич 2014, с. 99–106 [співавт.: Д. Павлів, Я. Махнік].
· Українсько-польська археологічна експедиція: наукові здобутки і перспективи, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2015, вип. 19, с. 323–347 [співавт.: Д. Павлів, Я. Махнік].
· Mons altus terrae Belszensis. Висока гора в Белзькій землі (до найдавнішої історії Потелича), Od Bachórza do Światowida ze Zbrucza. Tworzenie się słowiańskiej Europy w ujęciu źródłoznawczym. Księga jubileuszowa Profesora Michała Parczewskiego, B. Chudzińska, M. Wojenka, M. Wołoszyn (red.), Kraków–Rzeszów (Uniwersytet Jagielloński; Uniwersytet Rzeszowski) 2016, s. 697–711 [співавт.: А. Гавінський].
· Белз у подорожніх “Записках” Мартина Ґруневеґа, В камне и в бронзе. Сборник статей в честь Анны Песковой. Труды Института истории материальной культуры Российской академии наук, т. ХLVIII, Санкт-Петербург 2017, с. 425–432.
· Unique bronze mace head fromthe neighborhood of annalistic Zvenyhorod, Acta Militaria Mediaevalia 2017, т. 13, s. 149–153.
· Михайло Грушевський і формування археологічної науки в Науковому Товаристві ім. Шевченка, Вісник Харківського національного університету: Серія історія 2018, вип. 54, с. 129–142.
· Городниця над Дністром – невідоме місто княжої доби у Галицькій землі, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2019, вип. 23, с. 126–153.
· Забутий ранньосередньовічний скарб з України у Віденському Музеї історії мистецтв, І Всеукраїнський археологічний з’їзд: матеріали роботи. Київ: ІА НАН України, 2019, с. 501–513 [співавт.: Д. Павлів].
· Охоронець і дослідник пам’яток історії та культури Галичини (до 160-річчя від дня народження Володимира Деметрикевича), Наша спадщина, 2019, № 3 (19), с. 44–46.
· Кам’яна іконка з Белза в контексті християнських культових виробів Верхньої Надбужанщини, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2020, вип. 24, с. 153–175 [співавт.: О. Лазурко].
· Нововідкриті пам’ятки археології в Яворівському районі Львівської області. Ab plantibus usque ad montes. Studia archaeologica Andreae Pelisiak sexagesimum quіntum annum vitae oblate / Maciej Dębiec and Thomas Saile (eds.). Collectio Archaeologica Ressoviensis. Rzeszów, 2020, s. 559–579 [співавт.: Д. Павлів, Р. Коропецький].
· Вишня у княжу добу, Наша спадщина, 2020, № 4 (24), с. 19–27 [співавт.: В. Петрик].
· Могильники княжого Белза: особливості поховального обряду. Танатологія: смерть та навколо смерті в європейській культурі. Випуск 1, Випуск 2 : матеріали Міжнародної наукової конференції / ред. кол. Титова О. М. (гол. ред.), Бібіков Д. В., Горькова А. О., Гоменюк В. М. (відп. секретар) та ін. Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2020, с. 146–148.
· Sites of Bronze Age in the area of building of highway Krakovets–Lviv, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2021, вип. 25, с. 218–240 [співавт.: Д. Павлів, Р. Коропецький].
· Найдавніше автентичне знаряддя для письма зі Львова. Korean Journal of Ukrainian Studies, volume 2, december 2021, p. 1–14 [співавт.: О. Антонів].
· Бронзовий хрест ХІІ століття з Аксманич. Наша спадщина, 2021, № 3 (27), с. 24–33 [співавт.: О. Антонів].
· Міста княжої доби з Наддністрянщини: чого не фіксують писемні джерела, Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей V міжнародного наукового семінару (м. Чернівці, 10 грудня 2021 р.). Чернівці: Технодрук, 2021, с. 98–101.
· Історик Белза і Белзької землі з Чортківщини, Наукові записки, 2021, № 11 [Міністерство культури та інформаційної політики України, Національний заповідник «Замки Тернопілля»]. Збараж, 2021, с. 200–205.
· Profanum i sacrum місця побудови Успенського собору давнього Галича, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2022, вип. 26, с. 113–138.
· Ще раз про книгу Радослава Лівоха та “новий погляд на початок історії літописного Пліснеська”, Княжа доба: історія і культура [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Львів, 2021–2022, вип. 15: На відзначення 80-річчя Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, с. 173–177.
· Перший об’єкт виробничого призначення Х–ХІ століть у верхів’ях Дністра, Фортеця : збірник заповідника “Тустань”, Львів: Простір-М, 2022, кн. 5, с. 72–88 [співавт.: Д. Павлів].
· Лев Чачковський і його рукописна праця про Теребовлю. Археологія і давня історія України. 2023, вип. 4 (49), с. 67–70.
· Львівське писало. До історії писемної культури західноукраїнських земель княжої доби. Княжа доба: історія і культура. Львів, 2022–2023, вип. 16 / Відп. ред. В. Александрович, с. 73–82.
· Крилоська гора VIII–XII ст. і місце побудови Успенського собору давнього Галича. Галичі Галицька земля. Матеріали Всеукраїнської ювілейної наукової конференції, присвяченої 1125 річниці з часу першої писемної згадки про Галич. Івано-Франківськ–Галич, 14–15 вересня 2023 р., с. 121–132.
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.