Пеняк Павло Степанович

cтарший науковий співробітник, кандидат історичних наук

Народився 30 травня 1958 р. в м. Ужгороді.

1980 року закінчив історичний факультет Ужгородського державного університету.

Упродовж 1981–1984 років навчався в аспірантурі Інституту археології АН УРСР (нині – НАН України).

У 1985 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Соціальна організація давньоруського ремесла Х–ХІІІ ст.».  

В Інституті від 1993 року: старший науковий співробітник відділу археології, керівник Ужгородської групи (1993–2010), старший науковий співробітник відділу археології (від 2010).

Член редколегії наукового збірника Закарпатського краєзнавчого музею, м. Ужгород.

За сумісництвом доцент кафедри туризму Ужгородського національного університету.

Автор понад 350 наукових та науково-популярних публікацій.

Дійсний член Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України (з 2022 р.). Член редакційної колегії наукових часописів « Scientific look into the future» (Україна), « Modern engineering and innovative technologies» (Німеччина), «SWorld Journal» (Болгарія) (Сертифікат 23030071 від 20.03. 2023).

Наукові зацікавлення: слов’янська і середньовічна археологія; історія археології; медієвістика.

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=RNoDBxwAAAAJ

Е-mailpenyak.pavlo@gmail.com

ORCID https://orcid.org/0000-0002-9168-4123   


Основні наукові праці

Монографії

·      Ремесло Київської Русі. Структура і організація. – Ужгород, 1998. – 128 с.

·      Цехи і цехове ремесло Закарпаття. – Ужгород, 2005. – 80 с.

·      Давнє гончарство Закарпаття. – Ужгород, 2007. – 104 с.

·      Археологія Закарпаття: історія дослідження. Ужгород, 2013. – 256 с. [співавт.: С. Пеняк].

·      Верхнє Потисся як регіон контактів давніх європейських культур. Ужгород: Lambert Academic Publishing, 2019. 90 с.

·      Історико-археологічні нариси села Ратівці. Ужгород: Рік-У, 2020. 104 с. (співавт. В.Кочан).  

·      Поховальні пам’ятки й обряд поховання давніх слов’ян Верхнього Потисся. Духовна культура населення Прикарпаття, Волині і Закарпаття від найдавніших часів до середньовіччя (вибрані проблеми). Колективна монографія. Львів, 2020. С. 319 – 352.

·      До питання виникнення й ранньої історії Ужгорода. Сучасні напрями розвитку суспільства. Колективна монографія. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2022. С. 92–99.

·      Traditions of Kyivan Rus in Transcarpathia in material and spiritual culture (based on written and archeological sources). Intellektuelles kapital-Die Grundlage für innovative entwicklung. Monographic series «European Science». Karlsruhe, 2022. Book 8. Part 3. S. 129 – 143, 200 – 203.  

·      Стародавні етноси Закарпаття та їх етнокультурні контакти: історія вивчення (ХІХ – перша половина ХХ ст.). Трансформація суспільних відносин в умовах цивілізаційних змін. Колективна монографія. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2023. С. 160 – 183.

·      Слов’яни Тисо-Дунайського басейну в зарубіжній історіографії. Глобальні зміни розвитку суспільства на зламі тисячоліть. Колективна монографія. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2023. С. 42 – 63.

·      Slavic artefacts of the Upper Tysa basin in Archeological map. Wissenschaft für den Modernen Menschen. Monographie. Karlsruhe, 2024. Book 26. Part 4. S. 115 – 139, 150 – 153.   

·      Blossoming period of archeology of Transcarpathia. Scientific thought development. Monographic series « European Science». Karlsruhe, 2024. Book 31. Part 4. S. 57 – 85, 167 – 172.

Статті

·       Знахідка давнього календаря // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2012. – Вип. 16. – С.475–477.

·       Житлове будівництво давніх слов’ян Словаччини і Закарпаття // Naš kulturno-historický calendar 2014. – Užhorod, 2014. – S. 85–93.

·       Давнє минуле Закарпаття на сторінках угорських і чехо-словацьких часописів наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Українці й народи Центрально-Східної Європи: культура та історична спадщина. – Ужгород, 2015. – С. 143–155.

·       Давні слов’яни Тисо-Дунайського басейну в угорській історіографії // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2016. – Вип. 20. – С. 414–422.

·       Леонід Мацкевий як дослідник мезоліту Закарпаття. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Історія. 2016. Вип. 1 (34). С. 120 – 125.

·       Йозеф Скутіл та вивчення кам’яного віку Закарпаття. Історичний часопис з богемістики і словакістики. 2016. Вип. 6. С. 7 – 13.

·       З історії вивчення етнокультурних контактів стародавніх спільнот на Закарпатті (ХІХ – перша половина ХХ ст.) // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2017. – Вип. 2 (37). – С. 125–138.

·       Бронзові скарби в колекції Закарпатського краєзнавчого музею. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині (далі - МДАПВ). 2017. Вип. 21. С. 224 – 231.

·       Поховальні пам’ятки та обряд поховання давніх слов’ян Тисо-Дунайського басейну. МДАПВ. 2018. Вип. 22. С. 123 – 134.

·      Білківська знахідка братів Затлукалів. Náš kultúrno-historický kalendar 2019. Užhorod, 2019. S. 109 – 113.

·      Археологічні старожитності Мукачівського району. Науковий збірник. Закарпатський обласний краєзнавчий музей. Ужгород, 2019. Вип. XVIII – XIX. C. 74 – 95.

·      Чехословацький період археології Закарпаття. МДАПВ. 2019. Вип. 23. С. 402 – 408.

·      Archeology of Transcarpathia as an academic science. Global science and education in the modern realities 2022. Conference proceedings. Seattle, Washington, 2022. №11. S. 113 – 118.

·      Опалювальні споруди давніх слов’ян Закарпаття й Східної Словаччини. Náš kultúrno-historický kalendar 2023. Užhorod, 2022. S. 104 – 111.

·      Avars in the Tisza-Danube basin: secrets of a disappeared ethnic group. Scientific World Journal. 2023. Issue 20. Part 2. S. 120 – 125.

·      Археологічна карта слов’янських пам’яток Верхнього Потисся. МДАПВ. 2023. Вип. 27. С. 243 – 269.

·      The results of the study of the Stone Age monuments of Transcarpathia. Modern engineering and innovative technologies. Karlsruhe, 2024. Issue № 32. Part 4. S. 33 – 39.

·      Ужгородська археологічна група: історія створення та діяльності. МДАПВ. 2024. Вип. 28. С. 452 – 466.

·      Heating structures of the ancient Slavs of the Upper Tisa area as a component of material culture. Organization of scientific research in modern conditions 2024. Conference proceedings. Seattle, Washington, 2024. № 23. S. 168 – 173.

Оголошення:
Новини:

Олександра Киричук виступила з доповіддю «Творець державного Гімну України Михайло Вербицький (до 210-ї річниці від дня народження)»

20 березня 2025 р. на засіданні Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ із доповіддю «Творець державного Гімну України Михайло Вербицький (до 210-ї річниці від дня народження)» виступила к.і.н., заступник директора Львівського музею історії релігії, ст.н.с. відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ Киричук Олександра Степанівна.

19 березня 2025 р Мовознавча комісія НТШ провела відкрите засідання в рамках XXXVI Березневої сесії НТШ

У Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка 19 березня 2025 р Мовознавча комісія НТШ провела відкрите засідання в рамках XXXVI Березневої сесії НТШ.
Видання:

Бандерівці – провісники держави