Литвин Микола Романович

завідувач відділу, доктор історичних наук, професор

Народився 10 квітня 1957 р. у м. Тернопіль.

У 1974–1979 рр. навчався на історико-педагогічному факультеті Івано-Франківського педагогічного інституту імені В. Стефаника.

В Інституті від 1979 р.: старший лаборант, стажист-дослідник, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу новітньої історії (1979–1995), завідувач відділу наукових та інформативних видань (1995–2007), завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» ( 2007–2010), заступник директора з наукової роботи (2010), в. о. директора (2010–2013), директор Інституту (2013–2018), завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» (від 2018).

Член (1993–2006), заступник Голови (2006–2010) Польсько-української історичної комісії при НАН України і Польській академії наук. Представник НАН України в ПАН (від 2014). Іноземний член Люблінського відділу ПАН (від 2014 р.). Заступник голови Комісії НАН України з вивчення українсько-польських історичних і культурних зв’язків (2010–2015). Голова Українсько-польської історичної комісії НАН України (від 2016 р.). Голова Секції історії та культурології Західного наукового центру НАН України і МОН України (від 2010  р.). Член Експертної ради ВАК України з історичних дисциплін (2002–2004, 2006–2010). Почесний доктор Прикарпатського національного імені В. Стефаника.

Відповідальний редактор збірників: «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність» (2010–2018), «Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість» (від 2011), «З історії західноукраїнських земель» (2016–2017), «Історичні та культурологічні студії» (від 2014), член редколегії: «Український історичний журнал» (від 2015), «Регіональна історія України» (від 2007), «Україна–Європа–Світ» (від 2010), «Вісник НТШ» (від 2015).

Викладацька діяльність: професор кафедри новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка (2000–2009; за сумісництвом), професор кафедри міжнародної інформації Національного університету «Львівська політехніка» (2013–2015).

Наукові зацікавлення: українсько-польські відносини новітньої доби, Українські визвольні змагання ХХ ст., геополітика державно-соборного процесу в Україні; державотворча праця уряду та Національної ради ЗУНР, зовнішньополітичні акції дипломатії УНР і ЗУНР, Польської Республіки, Чехословаччини у країнах Європи та Америки, функціонування української військово-політичної еміграції у Польщі, Чехословаччині, Німеччині, Румунії першої половини ХХ ст.; політика пам’яті в Україні та Польщі; просопографія, картографія, джерелознавство, краєзнавство та регіоналістика. Експертно-аналітична діяльність щодо  вшанування пам’яті діячів УНР і ЗУНР на території України, Польщі та Чехії, аналізу соціокультурних проблем української політичної еміграції ХХ ст., проблем історії державно-соборного процесу в Україні, російсько-української війни 2014–2019 рр. .

Підготував понад 50 докторів і кандидатів наук з історичних дисциплін.

Автор понад 800 наукових і науково-популярних публікацій.

e-mail: ukrpol.centr@gmail.com


Стипендії і стажування.

1992–1993 – Південно-Східний науковий інститут у Перемишлі

1992, 2018 – Інститут історії ПАН

1994 – Варшавський університет

1996–1997 – Науковий осередок «Карта» у Варшаві

2002 – Університет М. Коперника в Торуні


Участь у міжнародних наукових проектах

2018–2019 «Україна–Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи» спільно з Інститутом історії ПАН.

 

Науково-просвітницька діяльність

Голова історичної комісії Наукового товариства імені Шевченка (1999–2002, із 2015 р.), дійсний член НТШ (2018). Голова Львівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (від 2002 р.). Член Ради суспільно-культурного товариства «Надсяння» (від 2017 р.). Співавтор документальних кіно- і телефільмів, радіопередач, присвячених маловідомим постатям історії, культури та науки новітньої доби.

 

Нагороди

Премії ім. М. Грушевського НАН України (2000), ім. Л. Василевського (Республіка Польща, 2022); медалі НАН України «За виховання наукової зміни» (2013), «За професійні здобутки» (2017), Почесна грамота голови Державного Західного наукового центру НАН України (1998), Подяка Західного наукового центру НАН і МОН України (2018).

Подяка Кабінету Міністрів України (2003), Грамота Голови Верховної Ради України (2009), Почесні грамоти (2001, 2007) і Подяки (2011, 2017) Львівської облдержадміністрації, Тернопільської (2011) і Львівської (2011) обласних рад, грамота Міністерства освіти і науки України (2017). Заслужений діяча науки і техніки України (2007). Почесний краєзнавець України (2017). Почесні відзнаки до 100-річчя ЗУНР Львівської обласної ради, Львівської міської ради (2018).

 

ВИБРАНІ НАУКОВІ ПРАЦІ:

Монографії, окремі видання:

Проект «Україна». Галичина в Українській революції 1917–1921 рр. Харків, 2015. 380 с.

Мойсей українського народу. До 150-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького. Львів, 2015. 32 с.

Буквар Івана Федоровича 1574 року. Путівник / упоряд.: І. Жук, М. Литвин, А. Миронюк. Львів, 2015. 116 с.

Основи краєзнавства. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Харківський національний університет імені В. Каразіна; Національна спілка краєзнавців України; за ред. О.Реєнта. Харків, 2015. 333 с.

Проект «Україна». Австрійська Галичина / автор-упор. М.Литвин. Харків, 2016. 410 с.

Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі / авт.-упор. М. Литвин. Харків, 2017. 444 с.

Між війною і соборністю. Соціокультурна інтеграція та адаптація переселенців з Донбасу та Криму. Західноукраїнський вектор / відп. ред., співав. М. Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2017. 454 с.

Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. Микола Литвин; НАН, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2017. 732 с.; 2-ге вид., 2020, 732 с.

Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Уряди. Постаті / упоряд. Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2018. 350 с.

Про гідність. Волонтерський рух в Україні 2014–2017 рр. / відп. ред. Олена Аркуша, Микола Литвин; НАН, Інститут українознавства ім.. І. Крип’якевича. Львів, 2018. 713 с.

Гайова О., Перун М. На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький / ред. колегія М. Литвин та ін. Львів: Апріорі, 2019. 546 с.

Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип`якевича. Львів: Растр-7, 2020. Вид. 2-е. 732 с.

За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння /відп. ред. М. Литвин; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип`якевича. Львів, 2021. 638 с.

Росія–Україна: зради, союзи, війни / відп. ред. М. Литвин. Львів: «Астон», 2022. 798 с.

Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія: у 4 т./ М.Литвин, співголова редакційної ради, співавтор. Т. 1: A-Ж. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2018. 688 с.; Т. 2: З- О. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2019. 832 с.; Т. 3: П-С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. 576 с. ;Т. 4: Т-Я. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2021. 576 с.

Репресії радянського тоталітарного режиму на західних землях України (1939–1953 рр.): причини і наслідки, політика пам`яті /за ред. В. Ільницького, М. Литвина, М. Галіва). Дрогобич; Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2019. 268 с.

Повсякденне життя галичан у XIX–на початку XX століття / упоряд., співавтор М. Литвин. Харків: Фоліо, 2023. 348 с. (Справжня історія).

 

Статті в наукових виданнях:

Війна в українській історії: російський чинник, західноукраїнський контекст. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2015. Вип. 27: Ювілейний збірник на пошану Юрія Сливки. С. 379–389.

Українсько-польські наукові зв’язки у гуманітарній сфері. За матеріалами наукової доповіді на засіданні Бюро Відділення історії, філософії і права НАН України 27 листопада 2014 року. Вісник НАН України. 2015. № 3. С. 73–83.

Російська військова адміністрація та соціум Львова у 1914–1915 роках. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. 2015. С. 202–210

The chronicle of the Ukrainian Liberation movement of the midle of the centure on the Ukrainian–polish border. Східноєвропейський історичний вісник. 2018. № 7. С. 209–210.

Львів історичний: наукові осередки і школи, здобутки та перспективи досліджень . Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2018. Вип. 11. С. 181–186.

How and why do politicians use history. Східноєвропейський історичний вісник. 2019. № 10. С. 196–199.

Українська спільнота пам’яті в Польщі (друга половина ХХ–початок ХХІ ст.). Східноєвропейський історичний вісник. 2019. № 12. С.178–191 (співавтор).

Obertyn. Обертин. Opowieśct o życiu miasteczka. Український історичний журнал. 2019. № 3. С. 207–212 (співавтор).

Західноукраїнський вересень 1939 р.: маркери політики пам’яті. Український історичний журнал. 2019. № 5. С. 25–35.

Український націоналізм: суспільний та особистісний виміри. Східноєвропейський історичний вісник. 2019. № 4 (спецвипуск). С. 155–159.

Українська спільнота пам’яті в Польщі (друга половина ХХ – початок ХХ1 ст.) . Східноєвропейський історичний вісник. 2019. №12. С.178–191. (співавт. Л. Хахула).

Czy Ukraina była osamotniona w dobie nowożytnej? Pamięc i sprawiedliwość. 2019. Nr 33. S. 547–553 (співавтор Л. Хахула)

Wojna polsko-ukraińska 1918–1919 jako przedmiot i pidmiot polityky historycznej. Pamięc i sprawiedliwość. 2019. Nr. 34. S. 547–553.

Депортації з українсько-польського пограниччя середини ХХ ст. як практика та інструмент репресій політики тоталітарних режимів. Репресії радянського тоталітарного режиму на західних землях України (1939–1953 рр.): причини і наслідки, політика пам`яті /за ред. В. Ільницького, М. Литвина, М. Галіва). Дрогобич; Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2019. С.106–124.

Возз’єднання/приєднання/інкорпорація Західної України до СРСР/УРСР як конфлікт історичної пам’яті. Репресії радянського тоталітарного режиму на західних землях України (1939–1953 рр.): причини і наслідки, політика пам`яті /за ред. В. Ільницького, М. Литвина, М. Галіва). Дрогобич; Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2019. С.175–190.

1939 р. у суспільній свідомості та політиці пам’яті. Вересень 1939 у долі держав та народів. Війна, репресії, пам’ять: наук. зб. / упоряд. М. М. Кучерепа. Луцьк: Вежа-Друк, 2019. С.182–200.

Українсько-польські відносини новітньої доби: дискусійні проблеми, історична термінологія і топоніміка. Academia. Terra Historiae. Студії на пошану Валерія Смолія. У 2-х кн. Кн. 1: Простори історії / відп. ред. Г. Боряк; Упоряд.: С. Блащук, Г. Боряк, В. Горобець, А. Кудряченко, В. Матях, В. Ткаченко, В. Солошенко, О. Ясь. НАН України. Інститут історії України, ДУ «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України». Київ, 2020. С. 151–164.

Українсько-польське бойове братерство в антибільшовицькій кампанії липня – вересня 1920 року. Sojusz polsko-ukraiński 1920 roku : refleksje nad przeszłością -- myśli o przyszłości / pod red. Jana Matkowskiego i Stanisława Stępnia. Warszawa : Fundacja Wolność i Demokracja, 2020. S. 31–40.

Galicyjska porażka Kremla: galicyjska socjalistyczna republika rad (1 sierpnia – 21 września 1920 roku) – bolszewicka alternatywa dla polskiej i ukraińskiej państwowości, 1920 rok – wojna światów. Studia przypadków w stulecie bitwy warszawskiej /pod red. Elżbiety Kowalczyk i Konrada Rokickiego. Warszawa, 2020. S. 317–336.

Західноукраїнська соціогуманітаристика в умовах сталінського тоталітаризму: просопографічний та комеморативний аспекти. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія Історія. 2020. Вип. 4/46. С. 208–228 (співавтор В. Ільницький)

Український та польський соціуми в роки Першої світової війни та вибуху Української революції. Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип`якевича. Львів: Растр-7, 2020. Вид. 2-е. С 82–101.

Західно-Українська Народна Республіка: особливості етнодержавотворення. Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип`якевича. Львів: Растр-7, 2020. Вид. 2-е. С 101–112.

Українсько-польська війна 1918–1919 років: етапи та геополітичні наслідки. Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип`якевича. Львів: Растр-7, 2020. Вид. 2-е. С 112–122.

Російсько-польсько-українська війна 1920 року. Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип`якевича. Львів: Растр-7, 2020. Вид. 2-е. С 122–132.

Партійно-політичне протистояння на західних землях України у міжвоєнний період ХХ століття. Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип`якевича. Львів: Растр-7, 2020. Вид. 2-е. С 221–230.

Депортаційні акції у Польщі та СРСР/УРСР в 1944–1951 рр.:суспільно-політичні передумови та етнокультурні наслідки. Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип`якевича. Львів: Растр-7, 2020. Вид. 2-е. С 446–456.

Соціокультурні особливості функціонування польської громади в незалежній Україні. Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип`якевича. Львів: Растр-7, 2020. Вид. 2-е. С 666–673 (співавтор Кондрач Я.).

Короткий нарис історії. Нове тисячоліття (2001–2018). Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї / від. ред. І. Соляр; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021. С. 65–81.

Бої Армії УНР у Галичині 1920 року: героїзм новітнього українського козацтва проти експансії більшовицької Росії у Центрально-Східну Європу. Міжнародна наукова конференція «Витоки та становлення козацького руху на етнічних землях України» (до 400-річчя Хотинської битви 1621 року). Львів, 2021. С. 177–181. (співавт. О. Колянчук, Л. Хахула).

Wojskowa i polityczna walka o Lwów i Galicję Wschodnią w latach 1918–1923: nowe badania historyków ukraińskich. Pamięc i Sprawiedliwość. 2021. Nr. 2 (38). S. 189–206 (співавтор Хахула Л.)

Українсько-білоруські відносини в добу війн і революцій (1917–1923). Білорусько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення: монографія / відп. ред. Іван Патер; упоряд.: Олег Муравський, Михайло Романюк; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021. С. 136–151.

Україна – Польща: від революцій і війни 1918–1919 років на Галицькому та Холмсько-Волинському фронтах до військово-політичного союзу 1920 року. За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння / [відп. ред. Микола Литвин]; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021. С. 247–281.

Українці та поляки в умовах сталінських репресій на західних землях України (1939–1953). За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння / [відп. ред. Микола Литвин]; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021. С. 471–506 (співавтор Баран В.).

Galicyjska porażka Kremla: Galicyjska Socjalistyczna Republika Rad (1 sierpnia – 21 września 1920 r.) – bolszewicka alternatywa dla polskiej i ukraińskiej państwowości. 1920 rok – wojna światów. 1. Studia przypadków w stulecie Bitwy Warszawskiej / red. Elżbieta Kowalczyk, Konrad Rokicki, Warszawa 2021. S. 39–63.

Збройний та ідейно-політичний спротив Легіону Українських січових стрільців імперській Росії. Росія–Україна: зради, союзи, війни / відп. ред. М. Литвин. Львів: «Астон», 2022. С. 239–260.

Від Галревкому до Закордоту. Воєнна та гібридно-політична експансія Росії у Східну Галичину після Першої світової війни. Росія – Україна: зради, союзи, війни / відп. ред. М. Литвин. Львів: «Астон», 2022. С. 293–310.

Путінська Росія: початок краху шовіністичних комплексів та імперських амбіцій. Росія–Україна: зради, союзи, війни / відп. ред. М. Литвин. Львів: «Астон», 2022. С. 785–793 (співавтор Хахула Л.).

Історик як маркер історії: перші наукові перехрестя радянської доби Олександра Карпенка. Олександр Карпенко – історик Української революції: до 100-річчя від Дня народження : колективна монографія / за ред. М. Кугутяка, І. Райківського, С. Кобути. Івано-Франківськ : Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2022. С. 49–57.

Між наукою та політикою: суспільно-політичний чин Наукового товариства імені Шевченка (кінець ХІХ–ХХ століття). Творці незалежної науки. До 150-річчя НТШ: збірник матеріалів наукової конференції / упор. І від. ред. І. Сварник. Львів: Растр-7, 2023. С. 35–47.

Oсобливості військово-політичної співпраці України і Польщі у період розгортання повномасштабної російської агресії [Specyfi kawspółpracy wojskowo-politycznej między Ukrainą a Polską w czasie rosyjskiej agresji]. Wojna na Ukrainie a polsko-ukraińskie partnerstwo strategiczne. Analizę - refleksje – kalendarium / pod red. Stanislawa Stępnia. Warszawa-Przemyśl, 2023. S. 123 – 142 (співавтор Хахула Л.).

Міжнародна інформація як засіб формування політичної культури та реалізації національної безпеки. Гуманітарна наука у вищій школі: матеріали «Круглого столу», приуроченому до 150-річчя Наукового товариства Шевченка / від. за вип. Проф. Гелей С.Д. Львів: «Растр-7», 2023. С. 123–126 (співавтор Хахула Л.).

Суспільно-політичний чинник діяльності Наукового товариства імені Шевченка (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.). Український історичний журнал. 2023. № 6. С.58–77.

 

Рецензії та огляди:

Станиславів та Станиславівщина: локальна історія новітньої доби. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2019. Вип. 12. С. 212–216 [на кн.]: W obliczu nowej rzeczywistości. Stanisławow i Ziemia Stanisławowska w latach 1918–1923 / red. nauk. M. Kardas, A. Adrian Ostanek, P. Semków. Warszawa; Iwano-Frankiwsk, 2018. T. 1: Polityka–Wojskowość. 286 s.; W obliczu nowej rzeczywistości. Stanisławow i Ziemia Stanisławowska w latach 1918–1923 / red. nauk. M. Kardas, A. Adrian Ostanek, P. Semków. Warszawa; Iwano-Frankiwsk, 2018. T. 2: Administracja – Kultura. 274 s.

Друга світова війна: український вимір. Військово-науковий вісник. Львів, 2020. Вип. 33. С. 311–315 [на кн.]: Середницький Я. Павло Шандрук. Друга світова війна. Львів: Каменяр, 2018. 278 с.

Українсько-польське партнерство: випробування путінською агресією. Рец. на кн.: Wojna na Ukrainie. Kijow – Warszawa: razem do zwycięstwa. Analizy — refleksje — kalendarium. Praca zbiorowa pod red. S. Stępnia. Warszawa: Fundacja Wolność i Demokracja, 2022. 418 s. (співавтор Л. Хахула). Український історичний журнал. 2023.№ 5. С. 242–246.

 

Карти:

Західно-Українська Народна Республіка. Серія карт «Українська революція 1917-1921» / співавтор колективу М. Литвин. Київ: Українська Картографічна груп, 2021. 2,37 ум. друк арк.

Директорія Української Народної Республіки. Серія карт «Українська революція 1917-1921» / співавтор колективу М. Литвин. Київ: Українська Картографічна груп, 2021. 2,37 ум. друк арк.

Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.

Видання:

Артимишин П., Костюк О. «Велика Польща» та «русскій мір»: Україна у суспільно-політичному дискурсі та зовнішньополітичних доктринах сусідніх держав: монографія