Боляновський Андрій Валентинович

старший науковий співробітник, доктор історичних наук

Народився 13 листопада 1974 року у м.Львів.

У 1996 році закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Аспірант, згодом докторант кафедри нової і новітньої історії.

В Інституті від 2007 року: науковий (2007–2008), старший науковий співробітник відділу “Центр дослідження українсько-польських відносин” (2008–).

У 2000 році захистив кандидатську дисертацію «Нацистська окупаційна політика в Галичині у контексті гітлерівського “нового порядку” в Європі (липень 1941 р. – липень 1944 р.)».

У 2013 році захистив докторську дисертацію «Іноземні військові формування у Збройних силах Німеччини (1939-1945 роки)».

Член спеціалізованої Вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім.Івана Крип’якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України.

Автор понад 50 наукових публікацій.

Викладацька діяльність: викладач історії на кафедрі історії і політології Львівської комерційної академії (лютий 2000 р. – червень 2002 р.).

Наукові зацікавлення: українсько-польські, українсько-німецькі та українсько-єврейські відносини першої половини ХХ ст., політика Радянського Союзу в Україні у 1918-1953 роках, нацистська окупаційна політика, Голокост і рух опору в Україні у 1941-1944 роках.

Стипендії

2002 (липень-серпень) – стипендіат Німецького історичного інституту у Варшаві.

2003 (січень–квітень) – стипендіат Фундації Петра Яцика.

2003 (липень-серпень) – стипендіат Фонду Мяновського.

2005 (квітень–травень) – проходив наукове стажування (Visiting Scholar) у Лондонському Метрополітенському університеті (London Metropolitan University).

2007-2008 – стипендіат Фонду Герди Генкель (Gerda Henkel Stiftung) .

2016 (грудень) - 2017 (січень–дютий) – проходив наукове стажування (Visiting Scholar) у Центрі поглиблених єврейських студій (The Centre for Advanced Holocaust Studies) й збору матеріалів до історії українсько-єврейських відносини в архіві та бібліотеці Меморіального музею Годокосту США (United States Holocaust Memorial Museum).

Нагороди

2019 – лауреат обласної премії відомим ученим і знаним фахівцям Львівської обласної державної адміністрації і Львівської обласної ради.

https://scholar.google.com.ua/citations?user=wx0p-DMAAAAJ

https://orcid.org/0000-0001-7685-1854

е-mail: andrii.bolianovskkyi@gmail.com

Oсновні наукові праці

Монографії, розділи в колективних монографіях

● Дивізія Галичина. Історія. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2000. 528 с.

● Українські військові формування в Збройних силах Німеччини (1939–1945). Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка; Канадський інститут українських студій Альбертського університету, 2003. 686 с.

● Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування. Львів, 2011. 188 с.

● Іноземні військові формування у Збройних силах Німеччини (1939-1945 рр.). Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. 878 с, іл.

● Eastern Europe: Belarusian auxiliaries, Ukrainian Waffen-SS soldiers and the special case of the Polish ‘Blue Police’. [Jacek Andrzej Mlynarczyk, Andrii Bolianovskyi, Leonid Rein, Oleg Romanko] The Waffen-SS. A European History. Edited by Jochen Böhler and Robert Gerwarth. New York: Oxford University Press, 2017. P.165-209.

Редаговані збірники

●   Українсько-єврейське співжиття під час Голокосту. На матеріалі Західної України. Наукове видання / Український інститут вивчення Голокосту «ТКУМА»; Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України / наук. редактор і упорядник д-р іст. наук А.Боляновський.  Дніпропетровськ, 2019. 172 с.

Статті

● Проблема кількості польських жертв Волинської трагедії 1943 року. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Вип.6. Львів, 2013. С. 129–142.

● “Чорна cереда” cела Кортеліси 23 вересня 1942 року. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Вип.6. Львів, 2014. С. 129–142.

● Українське питання у планах кайзерівської Німеччини у роки Першої світової війни. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2015. Вип.26. С.21–48.

● Українці і поляки Галичини під сталінським режимом у споминах очевидців: перший досвід. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Вип.9. Львів, 2016. C. 110-127.

● Між християнською мораллю і нелюдським злом (реакція Митрополита Андрея Шептицького на окупаційну політику націонал-соціалістичної Німеччини в Галичині у 1941–1944 рр.: від формальної лояльності до критики і протестів). Друга світова війна та долі мирного населення у східній Європі. Матеріали міжнародної наукової конференції пам’яті Митрополита Андрея Шептицького 30 листопада – 1 грудня 2015 року, м. Київ. За редакцією Леоніда Фінберга. К.: Дух і Літера, 2016. С.7–70.

●   Міжетнічна конфронтація на українсько-польському прикордонні у Другій світовій війні. Українсько-польські відносини. Новітня доба [відп. Ред. Микола Литвин]. Національна академія  наук України; Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України. Львів, 2017. С.406–431.

●    Колективізація і Голодомор в Україні у світлі документів Держдепартаменту США за 1930–1934 роки. Міжнародна конференція “Штучні голоди в Україні XX століття”. Матеріали конференції / Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Т.Шевченка та ін. К., 2018. С. 135–143.

●    Шляхетські протистояння як чинник загострення етносоціальних конфліктів в Україні наприкінці XVI cт. –  у першій половині XVII ст. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Вип.11. Львів, 2018. С.5-26.

●    Галицькі землі України у контексті нацистської деформації концепції об’єднаної Європи у 1941–1944 роках. Ідея Європи в суспільному дискурсі сучасної України. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2019. С.56-66.

●    Московське царство і козацько-польські конфронтації в Україні у 1591–1638 роках. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2019. Вип.12. С.5–30.

●    Українсько-польське прикордоння у роки Другої світової війни. Польсько-українське пограниччя: мовні, етнічні, релігійні критерії самоідентифікації населення. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2019. С.269-300.

●    Боляновський А. Нацистський табір примусової праці у Львові: історія, воєнні злочинці, жертви. Українсько-єврейське співжиття під час Голокосту. На матеріалі Західної України. Наукове видання / Український інститут вивчення Голокосту “ТКУМА”; Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України. Наук. редактор і упорядник д-р іст. наук А.Боляновський. Дніпропетровськ, 2019. С.3-20.

●   Боляновський А. Московське царство і козацько-польські конфронтації в Україні у 1591–1638 роках.  Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2019. Вип.12. С.5–30.

●    Польсько-литовська армія та козацьке військо у поході на Москву в 1618 році. Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2020. Вип.13. C.34–74.

●    Нереалізовані можливості: спроби українсько-польського порозуміння (осінь 1939 – перша половина 1941 рр.). Український історичний журнал.  К., 2020.  № 1. С.63–88.

●    Розділ IV. Друга світова війна: Пошуки Компромісів. Cпроби зупинити взаємне протистояння: переговори між представниками українського і польського підпілля  у 1941–1945 роках. За свободу: українсько-польський діалог та спроби порозуміння / [відп. ред. Микола Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2021. C.385-471.

●    Bolianovskyi A. Collectivization and Famine in Ukraine in the documents of the US State Department, 1929-1934. № 30, Львів, 2022, с.15-36.

●    Боляновський А. Основні зовнішні та внутрішні політичні чинники Гадяцької унії: українські обставини, передумови, причини (серпень 1657 р. – вересень 1658 р.). Україна–Польща. Вип.15. Львів, 2022, с.5-45.

●    Політичний шлях до Гадяцької угоди: основні аргументи і мотивації державних еліт Польщі (1657 рік – літо 1658 року). Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість/ гол. ред. Микола Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2023. Вип. 16. С.5–28

●    Bolianovskyi A. Collectivization and Famine in Ukraine in the documents of the US State Department, 1929-1934. Ukraina Moderna. Львів, 2021. № 30. C.15-36.

●    Boljanowskyj A. Pierwsze doświadczenie. Sowieci na Wołyniu i Galicji jesienią 1939 r. w percepcji Ukraińców i Polaków. Triduum Historicum. Początek końca czy początek «nowego świata»? Redakcja Kamil Frączkiewicz, Agnieszka Klarman. Wrocław–Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej; Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, Oddział we Wrocławiu, 2022. S.214–238.

Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.

Видання:

Мовознавча комісія НТШ. З історії людей та ідей