Сааді. Ґулістан (Трояндовий сад): поема

Сааді Ширазі. Ґулістан (Трояндовий сад): поема / Переклад з перської, передмова та коментарі Романа Гамади; Вірші переклав Микола Ільницький. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2016. - 368 с.

Абу Мохаммед Мушріф-ад-дін Мусліх ібн Абдаллах ібн Мушріф Сааді Ширазі
ҐУЛІСТАН
(Трояндовий сад)

Переклад з перської, передмова та коментарі Романа Гамади
Вірші переклав Микола Ільницький

«Ґулістан» («Трояндовий сад», 1258) — вершинний твір перського поета Сааді Ширазі (1210–1291). Написаний у формі повчальних та захопливих оповідок, доповнених поетичними афоризмами, він увійшов до золотого фонду не лише перської, а й світової літератури. Понад сім століть «Ґулістан» правив за основний навчальний посібник з перської мови та літератури не лише в іранських школах, а й у тих країнах, де була поширена перська мова та споріднені їй таджицька й фарсі-кабулі. Книга переписувалася й поширювалась у неймовірній кількості в Ірані, Середній Азії, Туреччині, Єгипті, Індії та інших країнах. «Ґулістан» цілком заслужено здобув славу неперевершеного взірця перської прози, в якому досягнуто чудової гармонії форми і змісту.
Переклад «Ґулістану» здійснено за критичним текстом відомого іранського вченого Мохаммеда Алі Форуґі.



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Оголошення:
Новини:

Вічна пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України висловлює щирі співчуття рідним і близьким із приводу непоправної втрати – смерті багаторічної працівниці Інституту Дарії КЛИМ. Нехай добрий, світлий спомин про Неї назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав, любив та шанував! Світла і вічна пам'ять...

Ростислав Вацеба представив доповідь на щорічному Міжнародному медієвістичному конгресі у Лідсі

1–4 липня 2024 року на базі Інституту медієвістичних студій Лідського університету (Велика Британія) відбувся черговий щорічний Міжнародний медієвістичний конгрес (Leeds International Medieval Congress 2024). Цьогоріч науковий форум був присвячений осмисленню проблематики «кризи» в усіх можливих аспектах цього поняття і зібрав понад 2700 вчених з усього світу. Серед понад двох тисяч доповідей учасники мали можливість заслухати виступ молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий представив свої напрацювання у дослідженні демографічних та культурних наслідків кліматичної кризи пізньоантичного малого льодовикового періоду (536–560 рр.) на сході Європи.