Планова тематика Інституту

Наукові відділи Інституту працюють над такими науковими темами та цільовими програмами:

  • «Духовна культура населення Прикарпаття, Волині та Закарпаття від найдавніших часів до Середньовіччя (за археологічними документами)» (2018–2020)
  • «Культурна традиція як фактор консолідації українського суспільства середньовіччя і нової доби» (2017–2018)
  • «Національно-культурні ідентичності Галичини у ХІХ – на початку ХХ ст.» (2018–2020)
  • «Міжнаціональні відносини в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст. Західні землі» (2018–2020)
  • «Українсько-польські взаємини на західноукраїнських землях (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.): історичні моделі, етнічний, політичний та загальнолюдський виміри)» (2016–2018)
  • «Українська історична та діалектна лексикологія і лексикографія» (2014–2018)
  • «Рецепція світу в мандрівній і мемуарній літературі Західної України ХІХ–ХХ століть» (2018–2020)
  • цільова програма «Цивільно-військове співробітництво на території Донецької та Луганської областей: моделі, тенденції, перспективи» (2018)

Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.

Видання:

Трансформація суспільно-політичних процесів: українці Східної Галичини (1772–1918): монографія