У Китаї відбувається ХХІІ Міжнародний конгрес істориків

2015-08-25

Повідомлення про початок роботи Конгресу безпосередньо з Китаю надіслала українська учасниця форуму професор Поліна Вербицька:

“23-29 серпня 2015 року Міжнародний конгрес історичних наук вперше відбувається в Азії, у м.Цзинань (провінція Шандунь, Китай). 

Головними організаторами конференції є Асоціація китайських істориків, Міжнародний комітет історичних наук, Шандуньський університет. Загальне число учасників Конгресу  - понад 2000, з них  третина – представники Китаю, а також близько 900 науковців, що представляють 88 країн світу.

Впродовж тижневого перебування у Китаї історики різних країн мають нагоду не лише ознайомитися із розвитком історичної науки та науковими дослідженнями, але й пізнати історію та культуру Китаю. Як зазначив у своїй промові Жанг Хайпенг (Zhang Haipeng), президент Асоціації китайських істориків, “ми віримо, що Конгрес у Цзинані поглибить наше розуміння історії і стане важливим чинником у процесі інтернаціоналізації історичних наук”.

Найбільший успіх міжнародної конференції істориків, на думку Мар'ятти Гієтали (Marjatta Hietala), Президента Міжнародного комітету історичних наук, полягає у зустрічі істориків із різних континентів і країн з метою обговорення інноваційних тем, нових методологічних і тематичних підходів, здійсненні порівняльного аналізу.

Головними темами Конгресу у Цзинані є наступні: Китай з глобальної перспективи; історизація емоцій; революції у світовій історії; порівняння і зв’язки; інформаційні технології в історії тощо. Не лише політична історія та історія війн, але й історія культури, повсякденного життя широко представлені на Конгресі.

Як зазначила у своїй промові Мар'ятта Гієтала, Конгрес має на меті відповісти на два важливих виклики майбутнього:

  1. Що трапиться з професійними істориками в майбутньому, в умовах конкуренції з іншими науками? Нелегко представити доцільність історичних досліджень для економіки.  Тому важливою є ефективна співпраця істориків із представниками гуманітарних наук, культурологічних студій, суспільних наук та музейними спеціалістами. 
  2. Роль медіа є важливим викликом для професійних істориків. Академічні дослідження конкурують із популярними презентаціями, фільмами, відео, телевізійними програмами, створеними непрофесійними істориками. Фільми, документи, дискусійні форуми в Інтернеті мають більший вплив на формування історичних уявлень, аніж наукові статті, книжки та публікації. Тому співпраця із непрофесійними істориками, представлення наукових досліджень ширшій аудиторії є надзвичайно важливими.  

У Конгресі бере активну участь українська делегація – офіційний представник Українського національного комітету істориків - Олексій Толочко (Інститут історії України НАН України), Поліна Вербицька (Національний університет «Львівська політехніка», Асоціація викладачів історії «Нова доба»), Наталя Самойленко (Полтавський національний технічний університет ім.Ю.Кондратюка), Алла Ковальова (м.Луганськ), Зоряна Мельник (докторант Європейського університетського інституту в Флоренції, випускниця УКУ), Любов Жванко (Харківcький національний університет міського господарства ім.О.Бекетова), а також директор Канадського інституту українських студій (м.Едмонтон) Володимир Кравченко”.

Український національний комітет істориків та Інститут історії України НАН України найближчим часом видадуть окремою брошурою доповіді українських істориків, виголошені на конгресі, та головніші матеріали всесвітнього історичного форуму.




Читайте також:

2016-12-19
Наступний 23-й Міжнародний конгрес істориків відбудеться у серпні 2020 р. у Познані. 

2015-09-27
23-29 серпня 2015 р. у м. Цзіняні (провінція Шаньдун) відбувся XXII Міжнародний конгрес історичних наук 

2015-03-23

Завершено формування програми 22-го Міжнародного конгресу істориків, що відбудеться 23-29 серпня 2015 р. в м. Цзинань (провінція Шандунь, КНР).


Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.

Видання:

Артимишин П., Костюк О. «Велика Польща» та «русскій мір»: Україна у суспільно-політичному дискурсі та зовнішньополітичних доктринах сусідніх держав: монографія