Археологічний музей

Експозиційний відділ «Епоха бронзи і період раннього заліза (ІІІ–І тис. до н.е.)», представлений, в основному, знахідками з могильників, які, чи не найповніше дають уяву про духовну культуру, ритуально-магічні дії та поховальні звичаї того часу.

Особливо цікавим є те, що в експозиції музею, в натурному вигляді, відтворено поховання, як вони виглядали в момент їх віднайдення. Привертають увагу керамічні урни з тілопальними людськими рештками, прикрасами та знаряддями праці, які були до них вкладені (могильник в Сопоті на Сколівщині, ), а також урни з кремаційними захороненнями та супровідними знахідками з могильника в Тяглові на півдні Волині.

Увесь спектр ритуальних дій за інгумаційним обрядом того часу, можна простежити за матеріалами висоцької культури з Петриківського могильника поблизу Тернополя . Представлені тут горщики, амфори, кухлі та бронзові прикраси й елементи озброєння (вістря стріл) наочно демонструють різноманітність поховального інвентаря, який у той час, вкладали поруч з небіжчиками.

Надзвичайно цікавим є унікальний для української археології поховальний комплекс поморської культури V ст. до н. е., досліджений поблизу с. Заставне на Львівщині. Це гробниця у вигляді скрині з кам’яних плит, заповнена керамічними урнами з рештками кремацій, одна з яких має пластичне зображення рис людського обличчя (єдина на теренах України «лицева урна»). Гробниця перевезена з місця розкопок і відтворена в цій залі музею.

Зал “Римська доба та ранньослов’янський період” вміщує велику кількість керамічних виробів, знарядь праці з металу, кістки, каменю, скла, прикраси липицької, черняхівської, пшеворської та інших археологічних культур І пол. І тис. н.е. Особливе місце займають різнотипові фібули, кістяні гребені, на фоні реконструкції гончарної печі показано розмаїття глиняного посуду, серед якого, своїми незвичними формами, виділяються імпортні римські амфори та великих розмірів піфос черняхівської культури із Завадова. В експозиції представлені матеріали з пам’яток, без яких не обходиться вивчення зазначеного періоду, зокрема предмети з найкраще дослідженого могильника першої чверті І тис. до н. е. липицької культури у с. Болотня Перемишлянського району Львівської області, скляний посуд з єдиного ремісничого склоробного центру поза межами Римської імперії у Комарові Чернівецької області. Яскравою візуалізацією побуту ранніх слов’ян є відтворення півземлянкової споруди з піччю кам’янкою та виставленими у ній унікальниими горщиками V–VI ст. з центру Львова, які свідчать про дописемну історію зародження міста.

Найяскравіші збірки експонатів залу “Княжа доба і пізнє середньовіччя” походять із давньоруського Звенигорода. Представлено унікальні серії виробів із заліза, дерева, шкіри, рогу та кістки. Окремими великими колекціями експонуються жіночі прикраси – намиста, підвіски, ковтки, браслети і персні. До артефактів, що зустрічаються дуже рідко, відносяться певні категорії ювелірних виробів: вставка до персня, виконана у техніці перегород частої емалі із золота та різнобарвних емалей; бурштинові шати до натільних іконок, виконані у вигляді округлих медальйонів з тонесенькими шибками на штифтах; високохудожня перифелітова іконка з триптиху «Успіння Богородиці». Унікальними предметами духовної культури є дерев’яні сопілочки, семиструнні гуслі, фігурки домовичків, дошка для гри в «млин», а також паломницькі реліквії, привезені зі Святої Землі. Високий рівень побутової культури міщан засвідчують туалетні аксесуари: кістяні гребінці, різні за формою і розміром, копоушки (вухочистки). Також тут демонструються матеріали з розкопок Галича, Володимира, Белза, Пересопниці та інших міст Галицько-Волинської держави. Однією із найяскравіших і промовистих категорій археологічних об’єктів літописного стольного Галича є релікти монументальної сакральної архітектури – фундаменти давніх соборів і церков. Це нерухомі свідки його барвистої історичної величі, які вражають своїми розмірами, досконалістю виконання, витончено різьбленими білокам’яними архітектурними деталями романського стилю тай, взагалі, високим рівнем духовної християнської культури давніх галичан, вселяють у нас почуття захоплення і національної гордості за наших предків! На стендах бачимо результати архітектурно-археологічних розкопок найбільшої святині та окраси княжого Галича – Успенського собору середини ХІІ століття, а також інших церков ХІІ-ХІІІ століть: Кирилівської, Благовіщенської, Іванівської та Воскресенської, які досліджували співробітники нашого інституту. Фото зображають загальні вигляди розкопаних підмурків давньо-галицьких святинь й деякі яскраві фрагменти цих археологічних досліджень: ділянки автентичних фундаментів, наземних мурувань, мозаїчних підлог з керамічних полив’яних плиток та тесаного каменю, саркофаги з похованнями князів чи високої духовної еліти, а також інші цікаві об’єкти.

Окремої уваги заслуговує чисельна колекція археологічних знахідок, які ілюструють історію та культуру Львова княжої доби, пізнього середньовіччя та нового часу, зокрема, енколпіон ХІІІ ст, кам’яні форми для виготовлення хрестиків і прикрас, скарб мідних монет Яна Ольбрахта 1492–1501 та ін.

Експозиційно-фондова робота проводиться в кількох напрямках: облік та зберігання колекцій, систематизація та інтерпретація наукових джерел, перманентна реорганізація експозиції, участь у тематичних виставках; проведення конференцій «Археологія заходу України» та популяризаторських заходів через ЗМІ.

Музей веде активну міжнародну діяльність, що знаходить відображення у виконанні спільних проєктів з науковими археологічними установами Польщі, Білорусі, Чехії, Бельгії тощо.

Відвідавши наш Археологічний музей, Ви поринете у світ незабутніх вражень і вельми збагатите свої знання цікавими деталями про давнє неповторне минуле нашого рідного краю. Запрошуємо усіх львів’ян та гостей міста у робочі дні з 10 до 17 години за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 24 (другий поверх).

Про екскурсію можна попередньо домовитися за телефоном: +380984373256 (керівник музею – Руслан Коропецький).