Зайцева Василина Романівна
Народилася 24 жовтня 1992 року в Пустомитівському районі Львівської області.
1999–2010 рр. навчалася у Щирецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2.
Протягом 2010 –2015 рр. – студентка історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка (диплом магістра історії, викладача історії).
2015–2017 рр. – працювала у Палаці культури ім. Г. Хоткевича та вчителькою історії у НВК Школа-гімназія «Галицька».
З 2017 р. – аспірантка інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Тема дисертації: «Поляки у західних областях УРСР (1944–1964): еволюція ідентичностей». Наукова керівниця – д. і. н. Руда О. В.
Наукові зацікавлення: історія Львова, міжвоєнна доба, історія Другої світової війни та повоєнного часу, історія Польщі та українсько-польських взаємин, історія СРСР.
E-mail: vaszaitseva@gmail.com.
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2840-4440.
Статті та розділи в колективних монографіях:
1. Польське шкільництво на Львівщині в повоєнні роки:реформація versus радянізація. В: Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть): монографія / [відп. ред. Ігор Соляр; упоряд. Михайло Романюк]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2018. Кн. 1. С. 332–338.
2. Інструменталізація чи інтеграція?: польська національна меншина в СРСР. Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / гол. ред. Микола Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Львів, 2017. Вип. 10. С. 158–161. // [Рец. на кн.]: Maszkiewicz M. Repatriacja czy repatriotyzacja? Wybrane problemypolskich strategii politycznych wobec rodaków za wschodnią granicą (1986–1990). Wojnowice: KEW, 2017. 412 s.
3. Українці чи поляки? Стратегії виживання поляків-спецпоселенців в 1940–1950-х рр. в тоталітарній державі (За матеріалами архіву Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ у Львівській області). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. ред. Ігор Соляр; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2022. Вип. 35 (подано до друку).
4. Повсякдення польської громади Західної України після Другої світової війни: свідомість, пам’ять, адаптація (на матеріалах усної історії). KELM (Knowledge, Education, Law, Management). Lublin, 2022. №4 (48) (подано до друку).
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.