Скарби українських говорів: тексти про борщ

Скарби українських говорів: тексти про борщ / Відп. ред. Н. Хібеба, В. Лєснова; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2019. 320 с. (серія “Діалектологічна скриня”).

Автор ідеї – Наталя Хобзей

Пропонований збірник текстів про борщ – це нова сторінка в українській діалектній текстографії. Записи експлораторів із різних регіонів України дають змогу досить повно представити не лише особливості приготування борщу – кулінарної страви, яка стала одним із маркерів українства, а й її обрядову значущість.

Репрезентовано суцільні цільові тексти-розповіді про приготування традиційного українського борщу та фрагментарні, дібрані з принагідних розповідей інформантів різного віку, здебільшого жіноцтва.

Діалектні записи репрезентують мовне багатство передусім на лексичному рівні – у назвах різновидів борщу, його складників, способів приготування тощо, а також ілюструють особливості говірок на морфологічному й синтаксичну рівнях.

Розширити читацьку авдиторію дає змогу спрощена та максимально уніфікована фонетична транскрипція текстів.

Завантажити оригінал

Записи південно-західного наріччя української мови

Записи північного наріччя української мови

Записи південно-східного наріччя української мови

Дивіться також:

Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність

Польсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення: монографія

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.