З останнього десятиліття Івана Франка

Мельник Ярослава. З останнього десятиліття Івана Франка / Львівський державний університет імені Івана Франка, Інститут франкознавства; Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України. – Львів, 1999. – 208 с.

Під назвою "І остатня часть дороги... Іван Франко: 1908-1916" монографія перевидана у 2006 році - див. на сторінці Інституту

У монографії на основі джерельного матеріалу, значна частина якого вперше введена в науковий обіг, зроблено спробу висвітлити постать Івана Франка останніх років життя, біографічну зумовленість його творчої спадщини, залежність її від життєвої основи, від особливостей психофізичної структури особистості автора.

З післямови Івана Денисюка, доктора філологічних наук,професора Львівського державногоуніверситету імені Івана Франка:

«Монографія Ярослави Мельник, кандидата філологічних наук, докторанта кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського державного університету імені Івана Франка, про найменш вивчений і найскладніший для збагнення етап творчого шляху великого Каменяра. Це нове слово про І. Франка. Водночас дослідження Ярослави Мельник можна трактувати як методологічний орієнтир для написання справді наукової та обєктивної біографії І.Франка.

Щоб писати про І. Франка, треба перш за все його глибоко знати. Ярослава Мельник поєднує у собі академізм знань і легкий стиль викладу, її розвідки, написані талановито, на високому фаховому рівні, базовані на скрупульозному вивченні фактажу, збуджують останнім часом всезагальний інтерес. Дослідниця спроможна розуміти всю складність Івана Франка, його велич і його трагедію, а передусім його патріотизм, бо й студія про велетня нашої культури у своєму підтексті мислилася як робота, виконана для добра України.

Я впевнений, що публікація розвідки З останнього десятиліття Івана Франка, так натхненно, з таким сердечним болем і гордістю за нашого велетня українства написаної, буде значним внеском у наше оновлене франкознавство, у нашу науку».

Уривки з майбутньої монографії друкувалися у першому випуску збірника наукових праць "Парадигма", зокрема публікація "Історії моєї хороби" Івана Франка  з вступним коментарем Ярослави Мельник під назвою "1908 рік у житті Івана Франка".



Дивіться також:

Драма без катарсису: сторінки літературного життя Львова першої половини XX століття. Книга 1
Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту
Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20-30-х років
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.