Фразеологія пам’яток української мови XVI–XVII століть: семантика, структура, стиль

Черевко Ірина. Фразеологія пам’яток української мови XVI–XVII століть: семантика, структура, стиль. – Львів, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2013. – 236 с.

У монографії вперше в українському мовознавстві системно досліджено фразеологію різних за стилями пам’яток української мови XVI–XVII ст., виявлено її багатство, визначено джерела та шляхи її формування.

На базі фактичного матеріалу (понад 500 фразеологізмів) класифіковано фразеологічні одиниці в ідеографічному аспекті, розглянуто найпродуктивніші фразеосемантичні групи, семантичні ряди та структурні моделі, які формують фразеологізми на позначення фізичного та психоемоційного станів людини, її поведінки та мовленнєвої діяльності.

Здійснено порівняльний аналіз зафіксованих фразеологізмів з аналогічними та ідентичними фразеологічними одиницями інших слов’янських літературних мов, простежено їхній історичний розвиток, частотність використання фразеологізмів у різних стилях української мови XVI–XVII ст., визначено системні зв’язки у фразеології.

ISBN 978-966-02-5833-4

Завантажити оригінал

Дивіться також:

Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали

Імена близькі й далекі: Україна в національному і світовому вимірах

Природне середовище і людина у Верхній Наддністрянщині в районі Галицько-Букачівської улоговини в доісторичних часах і ранньому середньовіччі

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.