АВТОБІОГРАФІЧНІ ДОКУМЕНТИ ПЕТРА КУРІННОГО В АРХІВІ УКРАЇНСЬКОГО ВІЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Дослідження присвячено видатному вченому Петрові Петровичу Курінному – археологу, історику, мистецтвознавцю, музейнику й організатору пам’яткоохоронної справи в Україні та еміграції. Показано документальний масив
автобіографічних документів П. Курінного, який зберігається в Архіві
Українського вільного університету в Мюнхені в особовому фонді вченого.
Зазначено, що виїхавши до Німеччини, він
одразу намагався долучитися до наукової і викладацької діяльності.
Констатовано, що оскільки дослідник був одним із небагатьох українських
археологів у діаспорі та зважаючи на високий науковий авторитет, університет
залучив його до роботи з 1946 р. як надзвичайного професора, з 1948 р. як
звичайного, а в 1950 р. він отримав докторат.
Стверджено, що наукову вартість становлять
його автобіографії під назвою «Короткі життєписи», подані Українському вільному
університету для одержання вказаних посад. З’ясовано, що важливу частину
документів становлять переліки публікацій вченого, особливо наукових праць, не
виданих на момент написання документа. Встановлено, що переліки робіт, які мав
намір реалізувати археолог і мистецтвознавець, дають можливість побачити й ті
матеріали, які він мав у своєму розпорядженні в Німеччині та вивіз в еміграцію
з України, але не всі з них збереглися в його архіві.
Показано, що автобіографічні документи не
мають ознак свідомої самоцензури, на відміну від радянського періоду його
наукової діяльності. Зазначено, що вони дають змогу дослідити найважливіші
події його наукового й викладацького життя в еміграції у Німеччині, встановити
маловідомі факти біографії і показати просопографічний портрет ученого в колі
найвидатніших діячів української еміграційної науки.
This paper is
devoted to a famous scientist Petro Petrovych Kurinny – an archaeologist,
historian, art critic, musuemist, and heritage protectionist in Ukraine and in
immigration. This article provides information on the autobiographical
documentary of P Kurinny, which is stored in the archive of the Ukrainian Free
University in Munich. He immigrated to Germany and attempted to immediately
start scientific and educational activities. The scientist was among not too
many archeologists in the diaspora and considering his high reputation and
scientific weight, Ukrainian Free University engaged him as an extraordinary
professor since 1946, since 1948 as an ordinary professor and since 1950 he
received the doctorate. All these allow analyzing the autobiographical
documents in the archive of Ukrainian Free University. Special scientific value
can be found in his autobiography «Short biography», which was provided to the
Ukrainian Free University as part of the application for the mentioned above
positions. An important part of the scientific documents play the lists of
publications and the articles that were finished but yet not published. It was
established that the lists of materials that the scientist and archeologist had
an intention to publish and were taken by him from Ukraine but have not been
found in his archive. This paper proved that there are no traces of
self-censoring as it was in his soviet time of scientific work. In addition,
these documents allow us to analyze the events of his scientific and academic
life in immigration in Germany, as well as to establish unknown facts of his
biography. We also can observe the prosopographical portrait in a circle of the
famous figures of Ukrainian emigrant science.