ПОЧАТКИ АРХЕОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ЛУЦЬКА

Автор
Віктор БАЮК
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2022-26-342-349
Анотація

Зібрано матеріали про найперші археологічні дослідження мЛуцька, що їх провадили вчені тодішньої Російської імперії від середини ХІХ ст. до початку ХХ ст. Встановлено, що увагу дослідників привертав насамперед Луцький верхній замок, що було спричинено як історичною пам’яттю, так і спорадичними знахідками в замку цікавих та коштовних речей.

Зазначено, що протягом 1854–1856 рр. тут проводили дослідження з амбітною метою – віднайти гробниці Любарта й інших князів, а роботи ці викликали великий резонанс і стали поштовхом до подальших розкопок.

Відзначено, що надзвичайною є інформація про випадкові знахідки на території Луцького замку, особливо коли вона стосується цінних культових речей. Констатовано, що часто історія знахідок не закінчувалася фактом їх виявлення – цікаві й тогочасні документи щодо з’ясування цінності і, як наслідок, визначення правонаступників чи власників коштовних речей, насамперед у контексті стосунків органів влади та Церкви. Стверджено, що особливої важливості незначні, часто уривчасті та вкрай обмежені відомості про такі знахідки набувають тому, що за відсутності самих речей це чи не єдине джерело для формування об’єктивної історії найперших археологічних досліджень Луцька.

Зазначено, що загалом початковий етап археологічного вивчення Луцька починається від перших відомих досліджень (1854) і триває до ХІ Археологічного з’їзду, коли всі відомі на той час матеріали чи повідомлення були відповідно систематизовані та видані, а відновлюють археологічне вивчення Луцького замку й історичної частини міста лише у 30-х роках ХХ ст. учені Польської держави.

Ключові слова
археологічні дослідження, Волинь, Луцький замок, Археологічний з’їзд.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Viktor BAIUK
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2022-26-342-349
Annotation

The report contains materials about the first archaeological research of Lutsk, conducted by scientists of the Russian Empire from the mid-nineteenth to early twentieth century. The attention of researchers was attracted primarily by Lutsk Upper Castle, which was caused by both historical memory and sporadic finds in the castle of interesting and valuable things.

During 1854–1856, research was conducted here with the ambitious goal of finding the tomb of Lubart and other princes. These works caused a great resonance and became the impetus for further excavations.

Information about accidental finds on the territory of Lutsk Castle is extraordinary, especially when it concerns valuable cult objects. Often the history of finds did not end with the fact of their discovery. The documents of the time to clarify the value are interesting, and as a consequence, the identification of successors or owners of valuables, especially in the context of government and church. Insignificant, often fragmentary and extremely limited information about such finds becomes especially important because in the absence of the things themselves this is almost the only source for the formation of an objective history of the earliest archaeological research in Lutsk.

In general, the initial stage of archaeological study of Lutsk begins with the first known research (1854) and lasts until the XI Archaeological Congress, when all materials or reports known at that time were systematized and published accordingly.

The restoration of the archaeological study of Lutsk Castle and the historical part of the city took place only in the 1930s by scientists of the Polish state.


Keywords

archaeological research, Volyn, Lutsk Castle, Archaeological Congress.


Оголошення:
Новини:

Відбулись ХІІ Наукові читання імені академіка Ярослава Ісаєвича

У рамках заходу відбулось відкриття та освячення пам’ятника над моглилою Вченого на Личаківському цвинтарі.

Наталія Колб та Наталія Мисак взяли участь у ІХ міжнародній науковій конференції “Oblicza wojny”

Протягом 6-7 червня 2024 р. у м. Лодзь (Республіка Польща) проходила ІХ міжнародна наукова конференція “Oblicza wojny”, співорганізаторами якої виступили Інститут історії та філософсько-історичний факультет Лодзького університету, Державний архів в Лодзі та відділення Польського історичного товариства в місті.