АРХЕОЛОГІЧНІ КАТАЛОГИ І КАРТИ ЗАХОДУ УКРАЇНИ: ВІД МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ
Зібрано і проаналізовано писемні, археологічні, картографічні джерела та літературу щодо проблеми каталогізації й картографування пам’яток археології заходу України. Встановлено, що археологічні каталоги і карти пройшли тривалу трансформацію від перших згадок пам’яток у літописах до сучасної стадії розвитку археологічної науки з розвинутим науково-методичним апаратом, використанням інформаційних технологій та формуванням електронних баз даних.
Виділено п’ять періодів процесу створення археологічних каталогів і карт: найдавніші каталоги і карти; початки наукового картографування в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.; каталогізація і картографування пам’яток між Першою та Другою світовими війнами; археологічні каталоги і карти другої половини ХХ ст.; каталогізація і картографування пам’яток в роки незалежності. Кожний з виділених періодів наповнено ретельно зібраними матеріалами, виділено їх специфіку, поступове розширення та урізноманітнення спектра каталогів і карт різних типів археологічних пам’яток. Уперше разом з відомими універсальними й тематичними каталогами, картами окремих пам’яток, об’єктів, артефактів та явищ, виокремлено археологічні каталоги і карти історичних міст заходу України.
Наголошено на важливості міжнародної співпраці у вивченні археологічної спадщини України, зокрема з участю наукових установ Польщі, в результаті якої ліквідовано багато білих плям у басейні верхньої Наддністрянщини. Відзначено участь іноземних дослідників у поповненні каталогів і карт тими матеріалами з території західної України, які в силу історичних обставин опинилися в музейних збірках за межами нашої держави.
Враховуючи зростаючу загрозу протизаконного використання каталогів і карт із детальною локалізацією пам’яток археології, наголошено на необхідності удосконалення українського пам’яткоохоронного законодавства із врахуванням норм міжнародного права та положень Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини.
Written, archaeological, and cartographic sources and literature related to the problem of cataloguing and mapping archaeological sites in the West of Ukraine were collected and analyzed. It has been established that archaeological catalogues and maps have a long transformation from the first mentions of sites in chronicles to the modern stage of the development of archaeological science with developed scientific and methodological apparatus, the use of information technologies, and the formation of electronic databases.
Five periods of the process of creating archaeological catalogues and maps are distinguished: the oldest catalogues and maps; the beginnings of scientific mapping in the late 19th and early 20th centuries; cataloguing and mapping of sites between the World Wars I and II; archaeological catalogues and maps of the second half of the 20th century; cataloguing and mapping of sites in the years of independence. Each of the defined periods is filled with carefully collected materials, their specificity is highlighted, and the gradual expansion and diversification of the spectrum of catalogues and maps of various types of archaeological sites. For the first time, together with well-known universal and thematic catalogues, maps of individual sites, objects, artifacts, and phenomena, archaeological catalogues, and maps of historical cities of the West of Ukraine have been shown.
The importance of international cooperation in the study of the archaeological heritage of Ukraine, in particular with the participation of Polish scientific institutions, was emphasized. As a result of such cooperation, many white spots in the basin of the Upper Dnister region were eliminated. The participation of foreign researchers in replenishing catalogues and maps with those materials from the territory of the West of Ukraine, which due to historical circumstances ended up in museum collections outside our country, was noted.
Taking into account the growing threat of illegal use of catalogues and maps with detailed localization of archaeological sites, the need to improve Ukrainian site protection legislation considering the norms of international law and the provisions of the European Convention on the Protection of Archaeological Heritage is emphasized.
West of Ukraine, archaeological sites, artifacts, phenomena, catalogue,
map, history of creation.
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.