АРХЕОЛОГІЧНА КАРТА ПІДКУРГАННИХ ПОХОВАНЬ ІЗ ВОХРОЮ КУЛЬТУРИ ШНУРОВОЇ КЕРАМІКИ
Статтю присвячено похованням із вохрою культури шнурової кераміки, здійсненим під насипами курганів. На основі аналізу джерельної бази встановлено, що в ареалі поширення КШК вони виступають винятково на території південно-східного ареалу поширення культури, у межах заходу України. На сьогодні тут відомо 12 курганних могильників, де задокументовано цю мінеральну речовину. Зазначено, що найбільша кількість пам’яток розташована на території правобережжя Дністра, у межах Дрогобицької (Кульчиці, Велика Озимина, Болехівці, Колпець, Нижні Гаї), рідше – Моршинської (Дашава) та Прилуквинської (Крилос) височин. Встановлено, що на теренах Придністерського Покуття (Гвіздець) розташований найбільш південно-східний пункт на правобережжі, на лівобережжі Дністра поховання з вохрою спорадичні. Курган у Коропужі локалізовано у східній частині Сянсько-Дністерської височини, могильник у Підгородді – на території Опілля, а крайнє східне поховання – неподалік Завадинців, що лежить у межиріччі Дністра, Збруча та Південного Бугу.
Стверджено, що вохра зафіксована під близько 30 курганами. Сюди не враховано пам’ятку в ур. Глина у Крилосі, оскільки невідомо точної кількості насипів із вохрою. Встановлено, що на могильнику у Крилосі вона присутня під сімома (1–4, 7, 8, 12), у Болехівцях – вісьмома (кургани 2, 3, 5, 7, 9, 10, 13, 14), Колпці – чотирма (кургани 2, 3, 5, 7), у Нижніх Гаях – двома (кургани 8, 10) курганами. Вохру зафіксовано як на рівні стародавньої поверхні, так і всередині захоронень: нею вкривали тіло померлого і клали окремі грудки в середину могил. Виявлено випадки, коли вохрою був заповнений керамічний посуд. Появу самого ж звичаю використовувати вохру під час похоронних обрядодій пов’язано з населенням ямної культури, крім цього, через територією, що на північ від Карпат, проходив один із шляхів проникнення ямно/катакомбного населення в Центральну Європу, що, ймовірно, і сприяло запозиченню такого звичаю населенням КШК на периферії розповсюдження.
The article is devoted to burials with ochre of the Corded Ware culture, held under the barrows. Based on the analysis of the source base, it was established that in the distribution area of CWC, they appear exclusively on the territory of the southeastern region of the spread of the culture, within the limits of western Ukraine. Today, there are 12 barrow cemeteries known here, where this mineral substance has been found. It is noted that the largest number of sites is located on the territory of the right bank of the Dnister River, within the borders of the Drogobych (Kulchytsi, Velyka Ozymyna, Bolekhivtsi, Kolpets, Nyzhni Gai), less often – Morshyn (Dashava) and Prylukva (Krylos) uplands. It has been established that the most south-eastern point on the right bank of the Dnister River is located on the territory of the Dnister Pokuttya region (Hvizdets). On the left bank of the Dnister River burials with ochre are sporadic. The barrow in Koropuzh is located in the eastern part of the Syan-Dnister upland, the barrow cemetery in Pidgorod is on the territory of Opillya, and the easternmost burial is near Zavadyntsi, which is located between the Dnister, Zbruch, and Southern Bug rivers.
It is claimed that ochre is recorded under about 30 barrows. We do not mention the site in Glyna Place in Krylos, because the exact number of barrows with ochre is not known. It was established that there are seven (1–4, 7, 8, 12) barrows in Krylos, eight mounds in Bolekhivtsi (barrows 2, 3, 5, 7, 9, 10, 13, 14), four mounds in Kolpets (barrows 2, 3, 5, 7), in Nyzhniy Gai – two (8, 10) barrows. Ochre was recorded both at the level of the ancient surface and inside burials: it was used to cover the body of the deceased and separate pieces were placed inside the graves. Cases were found when ceramic dishes were filled with an ochre.
The appearance of the custom of using an ochre during funeral rites is associated with the population of the Yamna culture. In addition, one of the ways of penetration of the Yamna/Catacomb population into Central Europe passed through the territory north of the Carpathians, which probably impacted the borrowing of such a custom by the population of CWC on the periphery of its spreading.
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.