НОВІ МАТЕРІАЛИ ДО АРХЕОЛОГІЧНОЇ КАРТИ ЗАХОДУ УКРАЇНИ ПІЗНЬОГО ПЕРІОДУ ЕПОХИ БРОНЗИ – ДОБИ РАННЬОГО ЗАЛІЗА
Зазначено, що останнім часом і в Україні, і за кордоном пожвавилося зацікавлення археологічними пам’ятками епохи бронзи – раннього заліза на заході Українського Лісостепу. Розглянуто низку проблем цього періоду в контексті досліджуваного регіону. Значну частину викладеного матеріалу введено до наукового обігу вперше. У першому підрозділі заторкнуто питання відстеження міжкультурних звʼязків сучасного західноукраїнського регіону на мілітарних археологічних знахідках. Наприклад, уперше введено до науково обігу бронзовий шолом із Тернопільщини, який належить до вкрай нечисленного типу Оранієнбург (Oranienburg), які на півдні Європи (наприклад, у Кноссі) почали використовувати із XV ст. до Р. Х., а в Центральній Європі – впродовж XІV–ХІІІ ст. до Р. Х. Значну увагу приділено винятково цікавому й рідкісному комплексу вершницького елітарного спорядження, який охоплює предмети захисного обладунку (два бронзових шоломи гребінчастого протоетруського типу) та металеві деталі колісничної упряжі і який виявлено поблизу Борщева Тернопільської обл. Констатовано, що ця та подібні до неї знахідки із заходу Українського Лісостепу свідчать про ймовірність більш тісних контактів досліджуваних спільнот із населенням Апеннінського півострова. У другому підрозділі проаналізовано нововідкриті пам’ятки західноподільської групи, які засвідчують незвичну інтенсифікацію східного та західного векторів розвитку в матеріальній культурі західноподільського населення від кінця VIII – початку VII ст. до Р. Х. Зокрема, значну увагу приділено комплексу бронзових посудин (два литих казана, прикритих зверху великою бронзовою сітулою) зі с. Панівці Борщівського р-ну Тернопільської обл., про які згадано в монографії автора 2014 р. Спостережено, що особливо цікаві археологічні матеріали, які засвідчують взаємоконтакти носіїв західноподільської групи з тогочасними цивілізаціями Східного Середземномор’я, що їх здобула Західноподільська гальштатська археологічна експедиція, яка під керівництвом автора відновила дослідження пам’ятки періоду раннього заліза біля с. Залісся Борщівського р-ну Тернопільської обл. Зауважено виняткові зразки місцевого сіроглиняного кружального посуду, зокрема на кільцевому піддоні і з г-подібно відігнутими вінцями, та привізного – фрагменти архаїчної грецької кераміки із залишками білої і пурпурної фарб, зокрема у вигляді широкої смуги, можливо, від плічок клазоменської амфори. Унікальною знахідкою стало віднайдення в Заліссі вперше в Україні ступиці керамічного колеса з чотирма обламаними спицями та поздовжнім отвором для насаджування на вісь, яке могло походити (судячи з численних аналогій) від чотириколісної ритуальної платформи, що набули особливого поширення в середовищі гальштатської культури Верхнього Придунав’я і Східноальпійського регіону. На основі комплексного аналізу здобутого інвентаря зольник у Заліссі датовано другою половиною VІІ – першою чвертю VІ ст. до Р. Х.
Останній – третій – підрозділ присвячено проблематиці дослідження пам’яток латенського періоду в західному регіоні України. Проаналізовано вже відомі й нові місцезнаходження, які суттєво коригують дотеперішні уявлення про те, що відбувалося на Верхньому Придністров’ї та прилеглих до нього теренах після зникнення тут найпізніших пам’яток черепинсько-лагодівської групи. Зазначено, що поки пам’ятки Верхнього Придністров’я середньо- і пізньолатенського періодів не мають звичного кореляту у вигляді археологічної культури. На сьогодні – і про це окремо наголошено в цьому підрозділі, – маємо справу лише із групою тутешніх пам’яток, які не можна зарахувати ні до зарубинецької культури, ні до культури Лукашівка-Поєнешти, ні до гето-дакійської, ні до ясторфської, ні до сарматської. Для зручнішого означення пам’яток цієї верхньодністровської групи запропоновано використовувати назву постчерепинсько-лагодівські, що більш точно вказувало б на їхнє місце в місцевій культурно-хронологічній шкалі, або ж пам’ятки колодрібського типу (передлипицький горизонт).
In the first subsection of the article, the issue of tracing intercultural connections of the modern Western Ukrainian region on the basis of military archaeological finds is raised. For example, a bronze helmet from the Ternopil region, belonging to the extremely rare Oranienburg type, which was used in the south of Europe (for example, in Knossos) from the 15th century B. C. and in Central Europe during the 14th–13th centuries B. C. was introduced into scientific circulation for the first time. Considerable attention is paid to an exceptionally interesting and rare complex of elite horseman equipment, which includes items of protective armor (two bronze helmets of the proto-Etruscan comb type) and metal parts of a chariot harness which was discovered near Borshchiv, Ternopil region. It has been established that this and similar finds from the west of the Ukrainian Forest Steppe witnessed the possibility of closer contacts of the studied communities with the population of the Apennine Peninsula.
In the second subsection, the newly discovered sites of the West Podillia group are analyzed, which witnessed the unusual intensification of the eastern and western vectors of development in the material culture of the West Podillia population from the end of the 8th to the beginning of the 7th century B. C. In particular, considerable attention was paid to the complex of bronze vessels (two cast cauldrons, covered on top with a large bronze situla) from the village of Panivtsi of Borshchiv district, Ternopil region, mentioned in the author's 2014 monograph. It has been observed that particularly interesting archaeological materials that witnessed the mutual contacts of the carriers of the West Podillia group with the contemporary civilizations of the Eastern Mediterranean, which were obtained by the West Podillia Hallstatt Archaeological Expedition, which, under the leadership of the author, resumed the study of the Early Iron Age sites near the village of Zalissya Borshchiv district, Ternopil region. The presence of exceptional samples of local gray clay ceramic ware were noted, in particular on a ring pallet and with L-shaped rims, and imported ware – fragments of archaic Greek ceramics with residues of white and purple paints, in particular in the form of a wide band, possibly from the shoulders of a Clazomenian amphora. A unique find was the discovery in Zalissya for the first time in Ukraine of a hub of a ceramic wheel with four broken spokes and a longitudinal hole for mounting on an axle, which could come (based on numerous analogies) from a four-wheeled ritual platform, which became especially widespread in the Hallstatt culture of the Upper Danube and the Eastern Alpine region. On the basis of a comprehensive analysis of the discovered grave goods, the ash pan in Zalissya can be dated back to the second half of the 7th – the first quarter of the 6th century B. C.
The last – the third – subsection is devoted to the problems of researching of sites of the Late La Tène period in the western region of Ukraine. Already known and new locations have been analyzed, which significantly correct the previous ideas about what happened in the Upper Dnister region and its adjacent areas after the disappearance of the latest sites of the Cherepyn-Lahodiv group. It is noted that so far the sights of Upper Dnister region of the Middle and Late La Tène periods do not have the usual correlate in the form of archaeological culture. Today – and this is especially emphasized in this subsection – we are dealing only with a group of local sites that cannot be included either in the Zarubinetska culture, or in the Lukashivka-Poienești culture, or in the Getae-Dacian culture, or in the Jastorf culture, or to Sarmatian. For a more convenient designation of the sites of this Upper Dnister group, it is proposed to use the name post-Cherepyn-Lahodiv, which would more accurately indicate their place in the local cultural-chronological scale, or sites of the Kolodrib type (Pre-Lypytsia horizon).
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.