НОВОВІДКРИТІ ПАМ’ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ ЦЕНТРАЛЬНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛЬВІВЩИНИ

Автор
Володимир ПЕТЕГИРИЧ, Дмитро ПАВЛІВ
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2023-27-195-242
Анотація

Представлено результати археологічного обстеження 2011 р. центрально-західної частини Львівщини в межах колишнього Городоцького (тепер – Львівського) р-ну. Схарактеризовано природно-географічні особливості досліджуваного мікрорегіону, виділено головні типи археологічних пам’яток, узагальнено попередню історію їхнього вивчення.

Складено каталог нововиявлених й обстежених поселень, курганів, городищ, місцезнаходжень, який доповнено численними ілюстративними матеріалами. У кінці каталогу детально проаналізовано унікальну знахідку 2014 р. на східній околиці Городка – поховальний комплекс із багатим набором кераміки та мідних виробів волинсько-люблінської культури, повʼязаний, можливо, з тілопальним похованням одного із представників тогочасної еліти.

За результатами досліджень методом суцільного археологічного обстеження вибраних територіальних зон вивчено площу понад 120 км2. Виявлено, обстежено й задокументовано 72 пам’ятки археології: 37 поселень, 25 курганних могильників (36 курганів), ґрунтове поховання, городище і 8 окремих місцезнаходжень. Усіх їх представлено на зведеній карті, детальніше локалізовано на окремих картах, зафіксовано на світлинах, зібрані з поверхонь артефакти подано в рисунках і фото.

Особливу увагу звернено на поселення княжої доби, зафіксовані поблизу населених пунктів, давні назви (етноніми) яких пов’язані з певними історичними етносами (Угри, Угерці, Ятвяги) або ж представляють найдавнішу слов’янську топооснову (Путятичі, Родатичі, Дубаневичі, Лісновичі тощо).

З урахуванням усіх досліджень центрально-західної частини Львівщини констатовано, що на цій території маємо сліди заселення і діяльності людини від кам’яного віку – доби мезоліту до пізнього середньовіччя. Зазначено, що археологічні джерела, здобуті на відносно невеликій території, свідчать, що цей терен, як і сусідні географічні області, був перманентно, без більших перерв, заселений або використовуваний людиною впродовж цього часу. Констатовано, що на підставі археологічних матеріалів та окремих писемних повідомлень літописів ще не можна цілком реконструювати давню історію та культуру Городоччини, але вони є надійною основою для подальших пошуків і відкривають добрі перспективи для таких досліджень.

Ключові слова
археологічні розвідки, центрально-західна частина Львівщини, різночасові археологічні пам’ятки
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Volodymyr PETEHYRYCH, Dmytro PAVLIV
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2023-27-195-242
Annotation

The results of the 2011 archaeological survey of the central-western part of the Lviv region within the former Horodok (now Lviv) district are presented. The natural and geographical features of the studied microregion are characterized, the main types of archaeological sites are highlighted, and the previous history of their study is summarized.

A catalog of newly discovered and surveyed settlements, barrows, hillforts, and locations was compiled, and was supplemented with numerous illustrative materials. At the end of the catalog, a unique find from 2014 on the eastern outskirts of Horodok is analyzed in detail a burial complex with a rich collection of ceramics and copper products of the Lublin-Volhynian culture, possibly attributable to the cremation burial of one of the representatives of the elite of that time.

According to the results of the research conducted by the method of continuous archaeological survey of selected territorial zones, an area of more than 120 km2 was studied. Seventy-two archeological sites were identified, examined, and documented: 37 settlements, 25 barrow cemeteries (36 barrows), ground burial, hillfort, and 8 separate locations. All of them are presented on a combined map, localized in more detail on separate maps, and recorded in photos. Artifacts collected from the surfaces are presented in drawings and photos. Special attention is paid to the settlements of the Early Middle Ages, recorded near modern localities, the ancient names (ethnonyms) of which are connected with certain historical ethnic groups (Uhry, Uhertsi, Yatvyagi) or represent the oldest Slavic topography (Putyatychi, Rodatychi, Dubanevychi, Lisnovychi, etc. ).

Taking into account all the studies of the central-western part of the Lviv region, it has been established that in this territory we have traces of human settlement and activity from the Stone Age – the Mesolithic to the Late Middle Ages. It is noted that the archaeological sources obtained in a relatively small area indicate that this terrain, like the neighboring geographical areas, was permanently inhabited or used by humans during this time, without major interruptions. It was established that the ancient history and culture of the Horodok area cannot yet be completely reconstructed based on archaeological materials and separate written reports of the annals, but they are a reliable basis for further research and open good prospects for such research.

Keywords
archaeological surveys, the central-western part of Lviv region, archaeological sites of different periods.
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.