ПРЕВЕНТИВНІ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА МАГІСТРАЛЬНИХ ГАЗОПРОВОДІВ
Узагальнено результати
пам’яткоохоронних робіт на магістральних газопроводах на основі досвіду
Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології
Національної академії наук України.
Представлено досвід центру, набутий
під час виконання превентивних археологічних досліджень у зонах будівництва
лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Зазначено, що впродовж
1992–2017 рр. центр проводив архівно-бібліографічні дослідження,
археологічні розвідки, розкопки та нагляд на 8 об’єктах газотранспортної
системи України загальною протяжністю майже 300 км.
Ці роботи виконано по всіх
трьох етапах інвестиційного циклу будівництва: техніко-економічного обґрунтування,
розроблення проєктно-кошторисної документації та будівництва.
Проілюстровано, як і наскільки
будівництво магістральних газопроводів впливає на об’єкти археологічної
спадщини. Визначено, що зоною впливу під час будівництва є смуга відводу завширшки
до 38,5 м і земельні ділянки під наземні споруди та його охоронна зона, а
джерелом впливу – земляні роботи в межах об’єктів археології та їхніх охоронних
зон. Простежено чітку закономірність: у зростанні ресурсозатратності та
вартості досліджень, залежно від виду превентивних археологічних досліджень; у
зменшенні площ опрацювання і кількості об’єктів археології, залежно від етапу
реалізації інвестиції.
Для розроблення пам’яткоохоронних
заходів застосовано підхід на основі ієрархії пом’якшення і запропоновано
відповідні процедури управління культурною спадщиною з урахуванням кращих
міжнародних практик, а саме:
1) на етапі передпроєктних
робіт і техніко-економічної оцінки доцільно готувати вихідні дані про наявність
відомих об’єктів археологічної спадщини та проводити оцінку впливу на них,
розраховувати обсяг і вартість майбутніх розвідок у межах затвердженого
варіанта траси магістрального газопроводу;
2) на етапі проєктування варто
проводити археологічні вишукування (розвідки) в межах смуги тимчасового відведення
траси газопроводу, готувати звіт і розробляти пам’яткоохоронні заходи для всіх
об’єктів археології, на які здійснюватиметься прямий негативний вплив,
визначати обсяги та рахувати кошториси таких заходів;
3) на етапі будівництва
виконувати пам’яткоохоронні роботи: археологічні розкопки, нагляд і
виготовлення облікової документації на об’єкти археології;
4) на етапі експлуатації органи
охорони культурної спадщини зобов’язані забезпечити взяття на державний облік
усіх об’єктів археології в межах технічного коридору газопроводу і періодично
моніторити стан їхнього збереження.
превентивні
археологічні дослідження, археологічні розвідки (вишукування), археологічні
розкопки, археологічний нагляд, охорона культурної спадщини, охорона археологічної
спадщини, археологічні пам’ятки, магістральний газопровід.
The results of monument protection works on main gas pipelines are
summarized based on the experience of the Scientific and Research Centre
«Rescue Archaeological Service» of the Institute of Archaeology, National
Academy of Sciences of Ukraine. Center’s experience acquired during preventive
archaeological research implementation in the construction zones of linear
objects of engineering and transport infrastructure is presented.
During 1992–2017, Center conducted archival and bibliographic research,
archaeological investigations (surveys), archaeological excavations and
archaeological supervision at 8 objects of the gas transportation system of
Ukraine on a total length of almost 300 km. These works were performed at all
three stages of the construction investment cycle: in pre-project, design and
construction works.
It is presented how and to what extent the magistral gas pipelines
construction effects on archaeological heritage objects. It is determined that
the influence zone during construction is a right-of-way strip up to
38.5 m wide and land plots of ground structures and its protective zones,
and the source of influence is earthworks on archeology objects and on their
protective zones.
A clear regularity is observed: resource consumption growth and research
cost increase are depending on the type of preventive archaeological research;
processing areas reduction and the number of archeology objects are depending on the stage of investment project.
For monument protection measures it was applied an approach based on the
mitigation hierarchy and it was proposed cultural heritage management
procedures,
taking into account the best international practices,
namely:
1) at the stage of pre-project work it is advisable to prepare
source data about known archaeological heritage sites and to make an impact
assessment on them, to calculate the volume and cost of future investigations
(surveys) for the approved version of the main gas pipeline route;
2) at the design stage it is necessary to make archaeological investigations
(surveys) within the temporary diversion limits of the gas pipeline route,
prepare a report and develop monument protection measures for all archeology
objects that which is threatened a direct negative impact, determine the volume
and calculate the estimates of such measures;
3) at the construction stage to provide monument protection works
as archaeological excavations, archaeological supervision and archaeological
site’s documents production for the archaeological monument;
4) at the operation stage the cultural heritage protection
authorities are obliged to take into account all archaeological objects within the gas pipeline
technical corridor into the state register and periodically to monitor their
preservation condition.
preventive archaeological research, archaeological investigations
(surveys), archaeological excavations, archaeological supervision, cultural
heritage protection, archaeological heritage protection, archaeological
monuments, main gas pipeline.
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.