КРЕМЕНЕВИЙ КОМПЛЕКС ІЗ БАГАТОШАРОВОГО ПОСЕЛЕННЯ ХРІННИКИ 1 У НАДСТИР’Ї (ДОСЛІДЖЕННЯ 2022 РОКУ)
Зазначено, що багатошарове поселення Хрінники 1 (Дубенський р-н Рівненської обл.) – одна з найкраще досліджених археологічних пам’яток Волинської височини, на якій виявлені матеріали від пізнього палеоліту до пізнього середньовіччя. Її вивчення з 1993 р. здійснює Волинська археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Роботами 2022 р. продовжено розкопки найвищої в межах поселення ділянки лівого берега р. Стир.
Орім різного рухомого матеріалу, насамперед керамічного, здобуто 654 артефакти з туронського кременю (4-й підвид західноволинського), що у вигляді конкрецій залягає неподалік від пам’ятки і використовувався її первісним населенням для продукування різноманітного інвентаря.
У складі кременевого комплексу виявлено 3 патиновані вироби, що належать до свідерської стоянки фінального палеоліту.
Констатовано, що інформативнішою є збірка з 74-х артефактів волинсько-люблінської культури. Встановлено, що початкові етапи техніки обробки кременю мешканцями тогочасного поселення відбувалися поза межами обумовленої вище ділянки, на що вказують кількісно незначні знахідки одноплощадкових нуклеусів і пластинчасто-відщепових сколів. Вказано, що в переліку виробів господарського призначення чільну позицію займають з одно- та двобічно ретушованими бічними краями, підправленими переважно зі спинок зубчастою (домінує) і лускоподібною ретушшю, з майже повною відсутністю струменевої; кількісно поступаються їм різці, здебільша серединні, що майже вдвічі переважають наявність скребків. Відзначено, що подібне явище властиве кременевим індустріям пізніх виявів маліцької та ранніх – волинсько-люблінської культур Волині.
Найважливішим здобутком польового сезону 2022 рр. визначено дослідження кременеобробного осередку лежницької групи, виявленого попереднього року. Віднайдено 577 знахідок, а разом із ділянкою, розкритою 2021 р., – 1 006 екз.
Аналіз артефактів ранньоскіфського часу дав змогу вперше розкрити зміст кременярства цієї спільноти, яке було майже недослідженим. Вдалося значно розширити асортимент знарядь праці, де, крім серпів і відбійників, відомих раніше, виокремлені ретушовані відщепи та парапластини різних типів, скребки, скобелі, свердла тощо.
Зазначено, що в цей час продовжували використовувати техніку «збереженої основи», яка виникла у кременярстві наприкінці ІІІ тис. до н. е. повсюдно в Європі, і вона складалася з чотирьох технологічних етапів: 1) добування сировини; 2) формування протозаготовок біфасіальних виробів (серпів, сокир, наконечників списів) із цілих конкрецій або з поздовжньо розколотих їхніх частин; 3) доведення до остаточного викінчення цих предметів спочатку способом сколювання, а наприкінці – відтиском; 4) продукування інструментарію зі здобутих у процесі обробки кременю відщепів та парапластин із відповідним їхнім ретушуванням.
Хрінники, Надстир’я, археологічна
пам’ятка, розкопки, кременеобробний осередок, вироби із кременю, відщепи,
парапластини, свідерська культура, волинсько-люблінська культура, лежницька
група ранньоскіфського часу.
The multi-layered settlement of Khrinnyky-1 (Dubno
district, Rivne oblast) is one of the best-researched sites of the Volhynian
Upland, where archaeological materials from the Late Paleolithic to the Late
Middle Ages were found. Since 1993, it has been studied by the Volhynian
Archaeological Expedition of the Institute of Archeology of the National
Academy of Sciences of Ukraine. The works of 2022 continued the excavation of the
highest part of the settlement on the left bank of the Styr River.
In addition to various movable materials, primarily
ceramic, 654 artifacts made of Turonian flint (the fourth subtype of Western
Volhynian flint) were obtained, which is deposited in the form of nodules
near the site and was used by its ancient population to produce various tools.
The flint complex includes three patinated products
belonging to the Swiderian site of the Final Palaeolithic.
The collection of 74 artifacts of the Volhynian-Lublin
culture is more informative. The initial stages of the flint knapping technique
of the population of the ancient settlement took place outside the boundaries
of the area defined above, as indicated by the quantitatively insignificant
finds of single-platform cores, blades, and flakes. In the list of household
tools, a prime position is occupied by products with one- and two-sided
retouched side edges, prepared, mainly from the backs, with dentate
(dominating) and scaly retouch, with an almost complete absence of straight
retouch. Quantitatively, burins, mostly dihedral ones, are inferior to them but
almost double the presence of end scrapers. A similar phenomenon is typical for
the flint industries of the later Malice and early Volhynian-Lublin cultures of
the Volhynian region.
The most important achievement of the 2022 field
season was the study of the flint-knapping center of the Lezhnytsia group,
discovered in the previous year. 577 artifacts were found, and together with
the materials from the area examined in 2021, the collection includes 1006
pieces.
The analysis of artifacts from the Early Scythian
period made it possible to reveal for the first time the content of
flint-knapping of this community, which was almost unexplored. It was possible
to significantly expand the range of recognized work tools, where, in addition
to the previously known sickles and percussors, retouched flakes and parablades
of various types, end scrapers, notches, drills, etc. were distinguished.
At that
time, the «preserved base» technique, which originated in flint-knapping at the
end of the 3rd millennium BC, continued to be used everywhere
in Europe. It consisted of four technological stages: 1) extraction of raw
materials; 2) formation of proto-forms of bifacial products (sickles, axes,
spearheads) from cores or from their longitudinally knapped parts; 3) bringing
these items to completion, first by percussion, and at the end by pressure; 4)
production of tools from flakes and parablades obtained in the process of flint
knapping with their appropriate retouching.
Khrinnyky,
Styr region, settlements, excavations, flint knapping center, flint products,
flakes, parablades, Swiderian culture, Volhynian-Lublin culture, Lezhnytsia
group of the Early Scythian period.
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.