THE MUSEUM OF ARCHITECTURE OF THE ALL-UKRAINIAN MUSEUM TOWN

Автор
Anna YANENKO
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2023-27-326-341
Анотація

 The article deals with the history of the Museum (Stock) of Architecture (a department of Ancient Ukrainian Construction Technologies) of the State Historical and Cultural Preserve «All-Ukrainian Museum Town», which existed on the territory of the nationalized Kyiv-Pechersk monastery since 1926. The idea of creating an architectural department of the Lavra Museum probably appeared in the first half of the 1920s. Since 1926, Ipolyt Morhilevskyi, an art and architectural historian, was heading the Museum of Architecture. In the late 1920s, the Museum of Architecture received separate premises (the building № 30). At the end of 1929, Stefan Taranushenko outlined in a position paper the basic principles of the Ukrainian Architectural Museum, which had to cover all phenomena of the architectural process in Ukraine from ancient times to the present day. It was suggested to display «architecture in originals» (monuments and fragments), drawings, models, documents, photographs, movies, diagrams, drafts, maps, etc. In the early 1930s, the materials of Prof. Ipolyt Morhilevskyi’s and Prof. Stefan Taranushenko’s research expeditions on masonry and wooden monumental architecture in Ukraine were an important part of the museum collection. A series of photos and entries in inventory allow reconstruction and visualization of information about the Museum of Architecture. There were installed horizontal flat showcases in the museum exhibition hall, and boards with photographs and drawings were mounted over them. There were illustrative materials hanging on the walls, in particular samples of home paintings, decorative paintings of churches and synagogues, photos of interiors and exteriors, dimensional drawings, and plans of different types of buildings. The Museum of Architecture did not exist for a long time, primarily because of the changes in the structure and activity of the All‑Ukrainian Museum Town, caused by the aggressive Sovietization and ideologizing of museum work in the early 1930s. The exposition of the Museum (Stock) of Architecture of the All-Ukrainian Museum Town was dismantled no later than 1934.

Ключові слова
history of museums, museum iconography, Museum of Architecture, All‑Ukrainian Museum Town, Kyiv, UkrSSR, 1920–1930s.
Author
Анна ЯНЕНКО
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2023-27-326-341
Annotation

Розглянуто історію Музею (фонду) архітектури (відділу «староукраїнської будівельної техніки») Державного історико-культурного заповідника «Всеукраїнський музейний городок», який від 1926 р. існував на терені націоналізованого Києво-Печерського монастиря. Зазначено, що ідея створення архітектурного відділу Лаврського заповідника виникла, ймовірно, у першій половині 1920-х років. Вказано, що від 1926 р. Музей архітектури очолював Іполит Моргілевський, історик мистецтва та архітектури, наприкінці 1920‑х років він отримав окреме приміщення – корпус № 30 Києво-Печерської лаври. Встановлено, що наприкінці 1929 р. Стефан Таранушенко виклав у доповідній записці основні принципи Українського архітектурного музею, який мав охопити всі явища архітектурного процесу в Україні від найдавніших часів до сьогодення, пропонував розповідати відвідувачеві про архітектуру «в оригіналах» (пам’ятки й фрагменти) через кресленики, макети, документи, фотографії, фільми, діаграми, карти, обмірні плани тощо.

Стверджено, що на початку 1930-х років важливу частину музейної колекції становили матеріали експедицій І. Моргілевського і С. Таранушенка з дослідження мурованої та дерев’яної монументальної архітектури в Україні. Зауважено, що серія фотографій та записи в музейній книзі вступу дають змогу реконструювати й візуалізувати інформацію про Музей архітектури. Спостережено, що в його експозиції встановили горизонтальні плоскі вітрини, над якими змонтували щити з фотографіями та малюнками, на стінах висіли ілюстративні матеріали, зокрема зразки хатнього розпису, екстер’єрного й інтер’єрного декорування церков і синагог, обмірні креслення, плани різних типів будівель.

Зазначено, що Музей архітектури, однак, проіснував недовго, передовсім через зміни у структурі та принципах діяльності Всеукраїнського музейного городка, спричинених агресивною радянізацією й ідеологізацією музейництва початку 1930-х років, а експозицію розібрали не пізніше 1934 р.

Keywords

історія музейництва, музейна іконографія, Музей архітектури, Всеукраїнський музейний городок, Київ, УСРР, 1920–1930-ті роки.

Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.