THE MUSEUM OF ARCHITECTURE OF THE ALL-UKRAINIAN MUSEUM TOWN
Розглянуто історію Музею (фонду)
архітектури (відділу «староукраїнської будівельної техніки») Державного
історико-культурного заповідника «Всеукраїнський музейний городок», який від
1926 р. існував на терені націоналізованого Києво-Печерського монастиря.
Зазначено, що ідея створення архітектурного відділу Лаврського заповідника виникла,
ймовірно, у першій половині 1920-х років. Вказано, що від 1926 р.
Музей архітектури очолював Іполит Моргілевський, історик мистецтва та
архітектури, наприкінці 1920‑х років він отримав окреме приміщення –
корпус № 30 Києво-Печерської лаври. Встановлено, що наприкінці
1929 р. Стефан Таранушенко виклав у доповідній записці основні принципи
Українського архітектурного музею, який мав охопити всі явища архітектурного
процесу в Україні від найдавніших часів до сьогодення, пропонував розповідати
відвідувачеві про архітектуру «в оригіналах» (пам’ятки й фрагменти) через
кресленики, макети, документи, фотографії, фільми, діаграми, карти, обмірні
плани тощо.
Стверджено, що на початку 1930-х років
важливу частину музейної колекції становили матеріали експедицій
І. Моргілевського і С. Таранушенка з дослідження мурованої та
дерев’яної монументальної архітектури в Україні. Зауважено, що серія фотографій
та записи в музейній книзі вступу дають змогу реконструювати й візуалізувати
інформацію про Музей архітектури. Спостережено, що в його експозиції встановили
горизонтальні плоскі вітрини, над якими змонтували щити з фотографіями та
малюнками, на стінах висіли ілюстративні матеріали, зокрема зразки хатнього
розпису, екстер’єрного й інтер’єрного декорування церков і синагог, обмірні
креслення, плани різних типів будівель.
Зазначено, що Музей архітектури, однак,
проіснував недовго, передовсім через зміни у структурі та принципах діяльності
Всеукраїнського музейного городка, спричинених агресивною радянізацією й
ідеологізацією музейництва початку 1930-х років, а експозицію розібрали не
пізніше 1934 р.
історія музейництва, музейна
іконографія, Музей архітектури, Всеукраїнський музейний городок, Київ, УСРР,
1920–1930-ті роки.
Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»
УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.
12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.