Мовознавча
комісія НТШ, Дрогобицький державний педагогічний університет імені
Івана Франка та Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН
України щиро запрошують на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського!
Річки у повсякденному житті населення заходу України та в часи військових конфліктів княжої доби
Автор
Володимир Петегирич
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2024-28-116-137
Анотація
Проаналізовано писемні джерела щодо значення річок в історії населення Заходу України княжої доби й доповнено ці джерела археологічними матеріалами, за якими простежено особливості розташування міських поселень цієї території. Зазначено, що ця проблема все ще недостатньо висвітлена в історіографії, за винятком кількох наукових і науково-популярних статей польських та українських дослідників першої половини ХХ ст. Зауважено, що на початку ХХІ ст. популярними стали поверхневі дослідження для фіксації різночасових пам’яток археології у басейнах окремих річок, серед яких Дністер, Західний Буг і річки українсько-польського пограниччя.
Наголошено на вирішальній ролі річок у повсякденному житті, господарстві та побуті населення, їхньому значенні як головних торгівельних магістралей, шляхів культурних контактів та обмінів, військових виправ, місць облаштування митниць і битв на їхніх берегах. Зафіксовано також окремі випадки руйнівної функції річок, спричинені потопом, повінню; вони ставали також перешкодами під час руху сухопутними трактами зі сходу на захід чи навпаки, однак успішно долалися з допомогою мостів або бродів.
Наведено приклади і акцентовано на тісному взаємозв’язку між назвами річок (гідронімами) і поселень (ононімами) на досліджуваній території. Вказано на необхідність вивчення питання про первинність гідронімів чи ойконімів у назвах, які віднаходимо у писемних джерелах. На прикладі т. зв. Которинських городищ звернено увагу на значення оборонних об’єктів на берегах річок у системі фортифікацій великих міст, зокрема давнього Галича.
Встановлено, що під час локалізації поселень на берегах річок необхідно враховувати зміни русел річок, які з плином часу сталися під дією природних і антропогенних чинників. Відзначено важливість картографування археологічних пам’яток та окремих артефактів для простеження своєрідних гідронімічних ланцюжків напрямів обмінів, торгівельних і культурних зв’язків.
Перелічено лише кілька штрихів до великої проблеми «річки й археологія». Завершуючи їх, констатовано, що усі питання, які стосуються річок в історії й археології Заходу України, під час їхнього детального та серйозного міждисциплінарному опрацювання можуть стати великою і цікавою науковою проблемою.
Ключові слова
річки
Заходу України, княжа доба, взаємозв’язок гідронімів і ойконімів, річки і
поселення, торгівельні магістралі, шляхи культурних контактів та обмінів, річки
в системі фортифікацій і військових виправ, у повсякденному житті, господарстві
та побуті.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Volodymyr Petehyrych
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2024-28-116-137
Annotation
The written sources regarding the importance of rivers in the history of the population of Western Ukraine during the Early Middle Ages were analyzed. These sources were supplemented with archaeological materials, which reflect the peculiarities of the location of urban settlements in this territory. It is noted that this problem is still insufficiently covered in historiography, except for several scientific and popular science articles by Polish and Ukrainian researchers of the first half of the 20th century. It was noted that at the beginning of the XXI century surface studies to record archaeological sites of different periods in the basins of certain rivers, including the Dnister, Zahidnyi Bug, and rivers of the Ukrainian-Polish border, became popular.
Emphasis is placed on the crucial role of rivers in the economy and common life of the population, their importance as main trade routes, ways of cultural contacts and exchanges, military expeditions, places for setting up custom houses, and fighting battles on their banks. Individual cases of the destructive function of rivers caused by floods have been recorded too. They also became obstacles during movement along land routes from east to west or vice versa, but were successfully overcome using bridges or fords.
Examples are given and emphasis is placed on the close relationship between the names of rivers (hydronyms) and settlements (ononyms) in the studied territory. The need to study the issue of the primacy of hydronyms or oeconyms in the names found in written sources is indicated. In the example of the so-called Kotoryny hill-forts attention is paid to the importance of defensive objects on the banks of rivers in the system of fortifications of large cities, in particular medieval Halych.
It has been established that during the localization of settlements on the banks of rivers, it is necessary to take into account changes in riverbeds that have occurred over time under the influence of natural and anthropogenic factors. The importance of the mapping of archaeological sites and individual artifacts for the tracing of peculiar hydronymic chains of the directions of exchange, trade, and cultural connections is noted.
Only a few touches on the big issue of «rivers and archeology» are listed. Concluding them, it was stated that all the questions related to rivers in the history and archeology of Western Ukraine, during their detailed and serious interdisciplinary study, can become a big and interesting scientific problem.
Keywords
rivers of Western Ukraine, Early Middle Ages, interrelation of hydronyms
and oeconyms, rivers and settlements, trade ways, ways of cultural contacts and
exchanges, rivers in the system of fortifications and military expeditions, in
everyday life, economy, and common life
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбувся публічний захист дисертації Жив’юка Андрія Анатолійовича «Органи НКВД/НКГБ СРСР у Західній Волині (вересень 1939 – червень 1941 рр.): структура, кадровий склад, репресії»
16 січня 2025 року на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України, м. Львів відбувся публічний захист дисертації Жив’юка Андрія Анатолійовича «Органи НКВД/НКГБ СРСР у Західній Волині (вересень 1939 – червень 1941 рр.): структура, кадровий склад, репресії», представлену на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – історія України.