«Княжна Олена»: вигадана чи реальна постать в історії Пліснеська
На основі аналізу писемних та археологічних джерел з’ясовано місце «княжни Олени» в історії Пліснеського городища та Підгорецького монастиря Чину Святого Василія Великого. Археологічні матеріали підтверджують, що у ХІІ–ХІІІ ст. на території урочища Оленин Парк існувала невелика дерев’яна церква.
Констатовано, що існують різні версії походження та існування «княжни Олени». Окрему увагу приділено першоджерелам, де ідеться про «княжну Олену», – літопис і хроніка Підгорецького монастиря (ведеться з другої половини XVII ст.) та «Синопсисі» цього ж чернечого осідку.
Встановлено, що з легендарним мотивом про «княжну Олену» пов’язана й назва одного з місцевих урочищ – Оленин Парк. Сьогодні під цією назвою відома найбільш укріплена ділянка слов’янського й давньоруського городищ. На початку ХХ ст. у вказаній місцевості проводили археологічні розкопки, а дослідники в назві поєднали «легендарну» засновницю монастиря та парк, де росли багатовікові дерева. Очевидно, що «княжна Олена» – мандрівний легендарний мотив, який закріпився в історії Підгорецького монастиря та Пліснеського городища.
Запрошуємо на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського
Відбувся публічний захист дисертації Жив’юка Андрія Анатолійовича «Органи НКВД/НКГБ СРСР у Західній Волині (вересень 1939 – червень 1941 рр.): структура, кадровий склад, репресії»
16 січня 2025 року на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України, м. Львів відбувся публічний захист дисертації Жив’юка Андрія Анатолійовича «Органи НКВД/НКГБ СРСР у Західній Волині (вересень 1939 – червень 1941 рр.): структура, кадровий склад, репресії», представлену на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – історія України.