Мовознавча
комісія НТШ, Дрогобицький державний педагогічний університет імені
Івана Франка та Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН
України щиро запрошують на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського!
Археологічні дослідження костелу Івана Хрестителя у Львові
Автор
Віра Гупало, Ірина Луцик
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2024-28-147-190
Анотація
Вперше детально схарактеризовано етапи та результати археологічних розкопок, проведених у костелі Івана Хрестителя у 1977, 1984–1985 рр. Зазначено, що дослідження здійснювали з метою встановлення датування давньої святині й передбачали проведення студії навколо храмового та внутрішньохрамового простору. Одночасно з археологічними проведено й архітектурні вивчення.
У результаті розкопок усередині костелу (у межах нави, апсиди, північної та південної ризниць) і ззовні – під його стінами (північною, південною та східною) з’ясовано, раніше невідомі, архітектурні деталі й відкрито десятки різночасових поховань.
Встановлено, що муровані з брускової цегли (готична кладка) у поєднанні з білокам’яними квадрами стіни костелу покладені на цоколь із тесаного вапняку. Зазначено, що фундамент, складений із необробленого вапняку на вапняно-піщаному розчині, окрім того, що повторював конфігурацію стін, мав внутрішні виступи під арку, яка підтримувала хори. Зауважено, що основа престолу – мурована з брускової цегли, а долівка у храмі була вимощена керамічними полив’яними плитками.
Наведено інформацію, що під долівкою, на площі усієї нави, відкрито понад 50 різночасових ґрунтових поховань, представлених як комплектними скелетами, так і останками не в анатомічному порядку, 16 із яких – дитячі. Вказано, що поховальний інвентар представлений знахідками монет, перснів, намистин від розаріїв (?) і кравецьких шпильок. Відзначено, що 24 ґрунтових поховання розкопали й на прикостельному кладовищі. Доведено, що загалом Святоіванівський некрополь датовано в межах XІV–XVІІІ ст.
Вперше детально опрацьовано та проаналізовано, виявлені під час розкопок, артефакти зі скла та керамічний матеріал. Виокремлено певні категорії виробів, залежно від їхньої функційної належності. Здійснено їх датування. Констатовано, що вироби зі скла представлені дзвоникоподібними келихами ритуального призначення (XVІ–XVІІІ ст.), столовим посудом (XV–XVI ст.) та фрагментами віконних шиб (XVІІ ст.). Підсумовано, що основну масу керамічної збірки репрезентують переважно уламки стінок горщиків, рідше – денець чи вінець, більшість із яких, з огляду на техніко-технологічні й морфологічні риси, датовано кінцем ХІІІ – початком XIV ст.
Враховуючи аналіз археологічного матеріалу, виснувано, що костел Івана Хрестителя міг бути споруджений щонайдавніше на зламі ХІІІ/XIV ст.
Ключові слова
Середньовіччя,
Нова доба, архітектура, поховання, фунеральна культура, міська археологія,
нумізматика, кераміка, скло
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Vira Hupalo, Iryna Lutsyk
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2024-28-147-190
Annotation
Stages and results of the archaeological excavations conducted in the church of John the Baptist in 1977, 1984–1985 were characterized in detail for the first time. The research was carried out to establish the dating of the ancient shrine and included studies of the territory around the temple and inside the temple space. Simultaneously with archaeological studies, architectural research was also conducted.
As a result of excavations inside the church (within the nave, apse, northern and southern sacristy) and outside – under its walls (northern, southern, and eastern), previously unknown architectural details were revealed and dozens of burials from different periods were discovered.
It has been established that the walls of the church, made of block bricks (Gothic masonry) in combination with white stone quadros, are laid on a hewn limestone base. The foundation is made of unprocessed limestone on a lime-sand solution, repeating the configuration of the walls, and also had internal protrusions under the arch that supported the choirs. The base of the altar is made of block brick. The floor in the temple was paved with glazed ceramic tiles.
More than five dozen ground burials of different periods were discovered under the floor, in the whole area of the nave, represented by both complete skeletons and remains not preserved in anatomical order. At least sixteen of them belong to children. The grave goods are represented by coins, rings, beads from rosaries (?), and tailor’s pins. Twenty-four ground burials were also excavated in the church cemetery. In general, the necropolis of the church of John the Baptist can be dated back to the 14th–18th centuries.
For the first time, glass artefacts and ceramic material discovered during the excavations were studied and analysed in detail. Certain categories of products are distinguished, depending on their functional relevance. They have been dated. Glass products are represented by bell-shaped goblets of ritual purpose (16th–18th centuries), tableware (15th–16th centuries), and fragments of window panes (17th centuries). The main part of the ceramic assemblage is represented by fragments of the walls of pots, less often – a bottom or rims, most of which, based on technical-technological and morphological features, were dated back to the end of the 13th – the beginning of the 14th century.
Considering the analysis of the archaeological material, it was concluded that the church of John the Baptist could have been built no earlier than at the turn of the 13th/14th centuries.
Keywords
Middle Ages, Modern Era, architecture, burials, funeral culture, urban
archaeology, numismatics, ceramics, glass
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбувся публічний захист дисертації Жив’юка Андрія Анатолійовича «Органи НКВД/НКГБ СРСР у Західній Волині (вересень 1939 – червень 1941 рр.): структура, кадровий склад, репресії»
16 січня 2025 року на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України, м. Львів відбувся публічний захист дисертації Жив’юка Андрія Анатолійовича «Органи НКВД/НКГБ СРСР у Західній Волині (вересень 1939 – червень 1941 рр.): структура, кадровий склад, репресії», представлену на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – історія України.