Результати археологічних обстежень території Волино-Подільської височини (околиці с. Словіта)

Автор
Марія Войтович, Яна Яковишина, Назар Демський, Ярина Демська
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2024-28-321-369
Анотація

Подано результати розвідкових археологічних досліджень на території Малого Полісся та Гологірського горбогір’я в околицях с. Словіта. Зазначено, що під час робіт на горбогір’ї зафіксовано вісім курганів, які утворювали два скупчення по три насипи, а також два поодиноких кургани. Встановлено, що спільною ознакою для всіх насипів є їх локалізація вздовж вершин горбогір’я, або на схилах ближче до вершини. Вказано, що всі кургани мають ознаки грабіжницьких вкопів різного часу. У чотирьох закладених розвідкових шурфах на території міжкурганного простору не виявлено рухомого матеріалу, що не дає можливості з’ясувати час їх спорудження. Припущено, що обстежені насипи можуть належати комарівській культурі, чотири пам’ятки якої локалізовані в околицях, де здійснені обстеження. Під час огляду пам’яток Словіта І–IV стверджено їх багатошаровість. Виняток – пам’ятка Словіта ІІІ, де основну масу знахідок представлено виробами комарівської культури. Спостережено, що ймовірно пам’ятки Словіта ІІ–IV в минулому могли належати до одного великого поселення комарівської культури. Зауважено, що найраніші вироби на пам’ятках – поодинокі вироби доби палеоліту (Словіта І, ІІ, IV) та мезоліту (Словіта І). Виявлено декілька фрагментів глиняного посуду культури лінійно-стрічкової кераміки (Словіта І), трапляються артефакти культури кулястих амфор (Словіта І, ІІ, IV) та межановицької культури (Словіта ІІ, IV). Доведено, що значна частина артефактів належить до періоду раннього заліза (Словіта І, ІІ, IV). Підсумовано, що незначна кількість зібраного матеріалу є виробами райковецької культури (Словіта І), княжої (Словіта І, IV) та модерної діб (Словіта І, ІІІ).

Відзначено, що не вдалось підтвердити наявність культурних горизонтів, раніших за модерну добу на території монастиря Воздвиження Чесного Хреста сестер Чину святого Василія Великого (ЧСВВ) (Словіта VI). Констатовано, що раніше виявлений поодинокий крем’яний виріб із території цього монастиря може бути випадковою знахідкою, а перевірка місця фіксації бронзових кельтів вказує на приналежність цих виробів до групи пам’яток як скарбів. Виснувано, що проведені археологічні дослідження на межі двох фізико-географічних районів значно доповнили археологічну карту заселення цієї території від періоду палеоліту до модерної доби.

Ключові слова
кургани, палеоліт, мезоліт, культура лінійно-стрічкової кераміки, культура кулястих амфор, межановицька культура, комарівська культура, період раннього заліза
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Maria Voitovych, Yana Yakovyshyna, Nazar Demskyi, Yaruyna Demska
DOI
https://doi.org/10.33402/mdapv.2024-28-321-369
Annotation

The results of archaeological surveys conducted on the territory of Male Polissia and the Hologory Upland near the Slovita village are presented. It is noted that during the work on the Uplands, eight barrows were recorded that formed two clusters of three mounds each and two single mounds. It was established that a common feature for all barrows is their localization along the tops of the hills, or on the slopes closer to the top. It is indicated that all barrows have signs of robber excavations of different times. In four survey trenches in the territory of the inter-barrow space, no archaeological material was found, which does not make it possible to determine the time of construction of these objects. It is assumed that the surveyed barrows may belong to the Komariv culture, four sites of which are localized in the area where the surveys were carried out.

During the examination of the Slovita I–IV sites, their multi-layered character was confirmed. The exception is the Slovita III site, where the majority of the finds are represented by artifacts of the Komariv culture. It was observed that the Slovita II–IV sites could probably have belonged to one large settlement of the Komariv culture in the past. It was noted that the earliest finds on the sites are represented by single artifacts of the Paleolithic (Slovita I, II, IV) and Mesolithic periods (Slovita I). Several fragments of clay vessels of the Linear Pottery culture (Slovita I) were discovered, and artifacts of the Globular Amphora culture (Slovita I, II, IV) and Mezhanovitska culture (Slovita II, IV) were found. It is proven that a significant part of the artifacts belong to the Early Iron Age (Slovita I, II, IV). It is concluded that a small amount of the collected material is the product of the Rajkovets culture (Slovita I), the Early Middle Ages (Slovita I, IV), and the Modern period (Slovita I, III).

It is noted that it was not possible to confirm the presence of cultural horizons earlier than the Modern period on the territory of the cloister of the Exaltation of the Holy Cross of the Sisters of the Order of St. Basil the Great (OSBG) (Slovita VI). It is stated that the previously discovered single flint product from the territory of this cloister may be an accidental find, and verification of the place of fixation of bronze celts indicates that these products belong to such a group of sites as treasures. It is concluded that the archaeological research conducted on the border of two physical-geographical regions significantly supplemented the archaeological map of the settlement of this territory from the Paleolithic period to the Modern period.

Keywords
barrows, Paleolithic, Mesolithic, Linear Pottery culture, Globular Amphora culture, Mezhanovitska culture, Komarivska culture, Early Iron Age
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського

Мовознавча комісія НТШ, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України щиро запрошують на семінар до 90-річчя від дня народження Професора Мар'яна Демського!

Відбувся публічний захист дисертації Жив’юка Андрія Анатолійовича «Органи НКВД/НКГБ СРСР у Західній Волині (вересень 1939 – червень 1941 рр.): структура, кадровий склад, репресії»

16 січня 2025 року на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України, м. Львів відбувся публічний захист дисертації Жив’юка Андрія Анатолійовича  «Органи НКВД/НКГБ СРСР у Західній Волині (вересень 1939 – червень 1941 рр.): структура, кадровий склад, репресії», представлену на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – історія України.