Михайло Глушко, Леся Хомчак. Надсяння: традиційна культура і побут (етнолінгвістичні скарби)

Михайло Глушко, Леся Хомчак. Надсяння: традиційна культура і побут (етнолінгвістичні скарби) / відп. ред. Н.Хобзей; НАН України, Інститут українознавства ім.І.Крип'якевича. Львів, 2017. 592с. (Серія “Діалектологічна скриня”; Українознавча наукова бібліотека НТШ. Ч.47).

Пропоноване видання репрезентує традиційну культуру та побут одного з найменш досліджених етнографічних та діалектних ареалів України – Надсяння – у польових етнолінгвістичних записах живого мовлення. Упродовж 2004–2010 років автори записали матеріали в Мостиському, Старосамбірському, Самбірському та Яворівському районах Львівської області, а також від переселенців. У книзі використано світлини з родинних архівів надсянців. У вступних статтях окреслено межі Надсяння як етнографічного району, описано стан його етнографічного та лінгвістичного дослідження, з'ясовано специфіку традиційно-побутової культури та особливості діалектного мовлення. Для етнологів, діалектологів, фольклористів та всіх, хто цікавиться культурою свого народу.

Завантажити оригінал

Дивіться також:

Взаємодія інституцій держави та громадянського суспільства в Україні: західні землі (кінець XIX - початок XXI ст.)

Гавінський А., Дячишин Ю., Яцишин А. Львівські Ставчани (природа та історія)

Між війною і соборністю. Соціокультурна інтеграція та адаптація переселенців з Донбасу та Криму. Західноукраїнський вектор

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.