І остатня часть дороги… Іван Франко: 1908-1916

Мельник Ярослава. І остатня часть дороги… Іван Франко: 1908-1916. – Дрогобич: Коло, 2006. – 439 с.

ISBN 966-7996-46-8

У монографії на основі джерельного матеріалу, значна частина якого вперше введена в науковий обіг, зроблено спробу висвітлити постать Івана Франка останніх років життя, біографічну зумовле­ність його творчої спадщини, залежність її від життєвої основи, від особливостей психофізичної структури особистості автора. Публікуються маловідомі тексти письменника останніх років: поезії, листи, а також "Історія моєї хвороби".

«Попереднє видання цієї книжки, яке побачило світ у Львові 1999 року під назвою З останнього десятиліття Івана Франка, викликало значний резонанс. Немає сумнів, що виправлене і доповнене видання книги Я. Мельник - вже під назвою: “І остатня часть дороги...”, опубліковане в Дрогобичі, звідки та дорога щойно починалася, стане знаковою подією сучасного українського літературознавства, підґрунтям для усіх подальших студій над життям і творчістю Івана Франка – некоронованого князя свого народу, Великого Пана українства» (Євген Пшеничний).

«Щоб писати про І. Франка, треба перш за все його глибоко знати. Ярослава Мельник поєднує у собі академізм знань і легкий стиль викладу. її розвідки, написані талановито, на високому фаховому рівні, базовані на скрупульозному вивченні фактажу, збуджують останнім часом всезагальний інтерес. Дослідниця спроможна розуміти всю складність Івана Франка, його велич і його трагедію, а передусім його патріотизм, бо й студія про велетня нашої культури у своєму підтексті мислилася як робота, виконана для добра України» (Іван Денисюк. Післямова до кн.: Мельник Я. З останнього десятиліття Івана . Франка. Львів, 1999).

«Монографія Я. Мельник – це вагомий внесок у франкознавство, у створення наукової біографії письменника. Крім юго, в ній визначені й ті неторкані теми, до яких ще повинні звертатися літературознавці, щоб у повноті дослідити всю наукову, видавничу й художню спадщину І. Франка останнього десятиліття» (Фаїна Пустова. Рец. на кн.: Мельник Я. З останнього десятиліття Івана Франка. Львів. 1999 // Дивослово. Українська мова й література в навчальних закладах. – 2000. – № 1. – С. 62).

«У Львові зявилася прекрасна монографія Ярослави Мельник про останнє десятиріччя Івана Франка. Все сказано прямим текстом – про його психічну хворобу, про всі його біди і страждання... Але це зроблено не заради смакування чи приниження письменника. Навпаки! Ярослава Мельник ніби каже нам –подивіться, хворий письменник, така особиста трагедія, а він знаходить у собі сили писати стільки творів, статей, робити переклади» (Микола Жулинський. З інтерв’ю газ. «Високий замок». 2005. 8 жовтня).

«Ця еталонна з погляду методології, стилю викладу та наукової етики праця, виконана на широкому, глибоко осмисленому джерельному матеріалі, почасти вперше введеному в науковий обіг, за час, що минув од її появи, встигла стати справжньою класикою франкознавства, обовязковою лектурою кожного, хто цікавиться не тільки зовнішньою, емпіричною, а й внутрішньою, психологічною біографією видатного митця-мислителя та його великого, хоч і «недужого», змученого страшною хворобою духу» (Богдан Тихолоз. Українське франкознавство з останніх десятиліть (огляд) // Записки НТШ. – 2005. – Т. ССL. – С. 793-794).

Див. перше видання монографії під назвою "З останнього десятиліття Івана Франка" (1999)

Уривки з майбутньої монографії друкувалися у першому випуску збірника наукових праць "Парадигма", зокрема публікація "Історії моєї хороби" Івана Франка  з вступним коментарем Ярослави Мельник під назвою "1908 рік у житті Івана Франка".



Дивіться також:

Ястремська Тетяна. Традиційне гуцульське пастухування
Федун Петро – «Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори
Гаврилів Т. Знаки часу. Спроби прочитання
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.