Звенигород і Звенигородська земля у ХІ–ХІІІ століттях (соціоісторична рекон­струкція)

Гупало Віра. Звенигород і Звенигородська земля у ХІ–ХІІІ століттях (соціоісторична рекон­струкція). – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2014. – 532 с.

У монографії узагальнено результати багаторічних досліджень одного із найдавніших столичних міст княжої доби у Галицькій землі – Звенигорода та висвітлено питання соціально-економічного, політичного і культурного розвитку Звенигородської землі. Відзначено внесок дослідників ХІХ–ХХ  ст. у вирішення питань локалізації города, реконструкції його укріплень, планувальної структури, державної території князівства. Значне місце відведено проблемам політичної історії Звенигорода. 

Основна увага зосереджена на питаннях виникнення міста, етапах розвитку його просторової організації, соціальній топографії. Представлено характеристику забудови складових частин города, споруд, встановлюється їхня хронологія та періодизація. Детально проаналізовано рештки дерев’яних реліктів садиб, їхні межі, особливості внутрішнього розпланування. Зроблено спробу реконструювати загальний план міста та мережу поселенських структур на території князівства.

У світлі запропонованих висновків Звенигород виступає в ролі крупного столичного осередку економічно розвиненого князівства, що займало важливе місце в історії Південно-Західної Русі і Східної Європи. Видання широко ілюстровано фотографіями, графічними рисунками, кресленнями.

Для археологів, істориків, викладачів і студентів, працівників музеїв, краєзнавців і всіх, хто цікавиться давньою історією України.



Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу
Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)
Знаки доби і грані таланту
Оголошення:
Новини:

Олександра Киричук виступила з доповіддю «Творець державного Гімну України Михайло Вербицький (до 210-ї річниці від дня народження)»

20 березня 2025 р. на засіданні Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ із доповіддю «Творець державного Гімну України Михайло Вербицький (до 210-ї річниці від дня народження)» виступила к.і.н., заступник директора Львівського музею історії релігії, ст.н.с. відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ Киричук Олександра Степанівна.

19 березня 2025 р Мовознавча комісія НТШ провела відкрите засідання в рамках XXXVI Березневої сесії НТШ

У Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка 19 березня 2025 р Мовознавча комісія НТШ провела відкрите засідання в рамках XXXVI Березневої сесії НТШ.