Звенигород і Звенигородська земля у ХІ–ХІІІ століттях (соціоісторична рекон­струкція)

Гупало Віра. Звенигород і Звенигородська земля у ХІ–ХІІІ століттях (соціоісторична рекон­струкція). – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2014. – 532 с.

У монографії узагальнено результати багаторічних досліджень одного із найдавніших столичних міст княжої доби у Галицькій землі – Звенигорода та висвітлено питання соціально-економічного, політичного і культурного розвитку Звенигородської землі. Відзначено внесок дослідників ХІХ–ХХ  ст. у вирішення питань локалізації города, реконструкції його укріплень, планувальної структури, державної території князівства. Значне місце відведено проблемам політичної історії Звенигорода. 

Основна увага зосереджена на питаннях виникнення міста, етапах розвитку його просторової організації, соціальній топографії. Представлено характеристику забудови складових частин города, споруд, встановлюється їхня хронологія та періодизація. Детально проаналізовано рештки дерев’яних реліктів садиб, їхні межі, особливості внутрішнього розпланування. Зроблено спробу реконструювати загальний план міста та мережу поселенських структур на території князівства.

У світлі запропонованих висновків Звенигород виступає в ролі крупного столичного осередку економічно розвиненого князівства, що займало важливе місце в історії Південно-Західної Русі і Східної Європи. Видання широко ілюстровано фотографіями, графічними рисунками, кресленнями.

Для археологів, істориків, викладачів і студентів, працівників музеїв, краєзнавців і всіх, хто цікавиться давньою історією України.



Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу
Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)
Знаки доби і грані таланту
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.