"З Богом за Церкву і вітчизну": греко-католицьке парафіяльне духовенство в Галичині у 90-х роках ХІХ століття

Колб Наталія. “З Богом за Церкву і вітчизну”: греко-католицьке парафіяльне духовенство в Галичині у 90-х роках ХІХ століття / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2014. – 324 с. 

У монографії досліджено діяльність греко-католицького парафіяльного духовенства в Галичині 1890-х років як окремої соціальної групи, що відзначалася високою громадською активністю. Окреслено організаційні та правові основи діяльності душпастирів, проаналізовано категорії парафіяльного духовенства, процедуру отримання парафії, станові об’єднання, матеріальне становище священиків та організацію їх повсякденного життя. 

З’ясовано реакцію Греко-католицької церкви на виклики часу, модернізацію суспільства та поширення нових політичних ідей. 

Розкрито роль парафіяльного духовенства в суспільно-політичному житті Галичини, його позицію щодо українського національного руху та міжнаціональних відносин. 

Проаналізовано чинники, які визначали світогляд священиків, та окреслено моделі їх поведінки. 

У книзі показано, що наприкінці ХІХ ст. священики часто залишалися найвпливовішими особами в східногалицьких сільських громадах, займалися різноманітною громадською діяльністю, яку в умовах посилення ліберальних і лівих рухів трактували як засіб для захисту інтересів Церкви. Активна громадянська позиція греко-католицького кліру відповідала соціальній доктрині Католицької церкви та сприяла збереженню релігійності населення.

ISBN 978–966–02–7230–9



Дивіться також:

Й.-В. Ґете й І. Франко: антиномія природи і духу
Львів і львів'яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття)
Знаки доби і грані таланту
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.