Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово – текст – словник

Ганна Дидик-Меуш, Олена Слободзяник. Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово – текст – словник / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2015. – 384 с. 

Автор ідеї та відповідальний редактор – Ганна Дидик-Меуш
Передмова – Ганна Дидик-Меуш.

Книга “Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово. Текст. Словник” створена на основі друкованих та рукописних писемних джерел і є цінною ілюстрацією давньої української мови, насамперед функціювання загальних географічних назв. 

Відповідно до специфіки уміщеного лексичного матеріалу сформовано корпус описуваних слів, дібрано ілюстративний матеріал (частина якого уперше ввдена до наукового обігу) та розроблено спеціальну структуру словникової статті, завдяки чому пропоноване лексикографічне дослідження є своєрідним та унікальним.

Проте словник може служити підмогою в роботі не тільки філологам, зокрема історикам мови, а й усім, хто досліджує історію українського народу, його культуру, зв’язки з іншими народами, хто вивчає становлення та розвиток української науки і читає староукраїнські тексти в оригіналі. Адже на сторінках пропонованого словника через давні назви урочиско, яруга, могила, печера, байракъ, верховина та багато ін. відтворено українське довкілля, а через назви окиянъ, море, протока, островъ та ін. відтворено чужі землі, куди потрапляли або куди мріяли потрапити наші предки.

Тож “Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово – текст – словник” про близький і далекий світ і про людину, її уявлення, переконання, уподобання та мову.

ISBN 978–966–02–7639–0



Дивіться також:

Дидик-Меуш Г., Слободзяник О. Українські краєвиди XVI-XVIII ст. Слово - текст - словник.
Де твій дім, Одіссею?
Дозволені забави. Вірші / Жінка на ім'я Модеста. Оповідання
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.