Сааді. Ґулістан (Трояндовий сад): поема

Сааді Ширазі. Ґулістан (Трояндовий сад): поема / Переклад з перської, передмова та коментарі Романа Гамади; Вірші переклав Микола Ільницький. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2016. - 368 с.

Абу Мохаммед Мушріф-ад-дін Мусліх ібн Абдаллах ібн Мушріф Сааді Ширазі
ҐУЛІСТАН
(Трояндовий сад)

Переклад з перської, передмова та коментарі Романа Гамади

Вірші переклав Микола Ільницький

«Ґулістан» («Трояндовий сад», 1258) — вершинний твір перського поета Сааді Ширазі (1210–1291). Написаний у формі повчальних та захопливих оповідок, доповнених поетичними афоризмами, він увійшов до золотого фонду не лише перської, а й світової літератури. Понад сім століть «Ґулістан» правив за основний навчальний посібник з перської мови та літератури не лише в іранських школах, а й у тих країнах, де була поширена перська мова та споріднені їй таджицька й фарсі-кабулі. Книга переписувалася й поширювалась у неймовірній кількості в Ірані, Середній Азії, Туреччині, Єгипті, Індії та інших країнах. «Ґулістан» цілком заслужено здобув славу неперевершеного взірця перської прози, в якому досягнуто чудової гармонії форми і змісту.

Переклад «Ґулістану» здійснено за критичним текстом відомого іранського вченого Мохаммеда Алі Форуґі.

https://bohdan-books.com/catalog/book/121573/

Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України

Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )

“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.