Українська мова XVI–XVII ст.: дієслово. Семантика, перехідність, об’єкт

Українська мова XVI–XVII ст.: дієслово. Семантика, перехідність, об’єкт: монографія / Ольга Заневич. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2015 (Серія “Історія мови”). – 308 с. 

У монографії вперше в українському мовознавстві представлено вичерпний реєстр граматик української мови кінця XVI – початку XXI ст.   (132 найменування) та репрезентовано систему термінів на позначення категорії стану та його різновидів протягом указаного періоду, а також номінації перехідних і неперехідних дієслів.

Систематизовано вчення про дієслівну перехідність (проаналізовано 81 граматику) та запропоновано власну концепцію трактування цієї категорії. На підставі опрацьованого фактичного матеріалу (близько 600 одиниць) подано опис перехідних дієслів, зокрема фізичної дії, зафіксованих у пам’ятках української мови XVI–XVII ст. Дієслова класифіковано за лексико-семантичним принципом, відповідно виокремлено лексико-семантичні підгрупи, ряди та мікрогрупи.

Схарактеризовано експліцитну та імпліцитну перехідності в межах кожної лексико-семантичної підгрупи, визначено типи та умови реалізації імпліцитної перехідності; розглянуто вплив семантики на зміну/втрату перехідності.

Встановлено різновиди значень акузатива та генетива, а також основні засоби вираження знахідного та родового прямого об’єкта.

Окреслено іменники — назви осіб, тварин і предметів, які уточнюють семантику дієслів фізичної дії, та типи структурних моделей у заперечних конструкціях, засвідчених у пам’ятках української мови XVI–XVII ст.


Завантажити оригінал



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.