“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну

Хахула Л. “Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2016. – 304 c.

Після двох Майданів Україні як ніколи потрібні надійні друзі й союзники – передусім поляки, які добре знають ціну свободи і є вразливими на спокуси великодержавності.

Спільну мову зі своїми західними сусідами українці знайдуть лише в атмосфері взаєморозуміння. Для цього необхідне публічне переосмислення болісних сторінок новітньої історії Східної Європи – українсько-польської війни 1918–1919 років, українсько-польсько-російської війни 1920 року, кривавого протистояння на Холмщині, Волині та Галичині в роки Другої світової війни.

У монографії виявлено механізми побутування позитивних і негативних стереотипів про Україну та українців у Польщі (1991–2016), показано роль упереджень у непростих польсько-українських дискусіях щодо культурно-релігійного життя українців у Перемишлі, реконструкції та відкриття Цвинтаря Орлят у Львові, Волинської трагедії 1943 року.

Для дослідників, викладачів, студентів, усіх зацікавлених польсько-українськими відносинами.

Scribd

Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України

Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.