Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )

Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма ) / наук. ред. І. В. Орлевич;. Інститут українознавства ім. Крип`якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. - Львів: Логос, 2016. - 320 с.

Розглянуто особливості національної ідентифікації галицьких українців у ХІХ – на початку ХХ століття через призму етнонімічних характеристик, які віддзеркалювали соціально-політичну та етнокультурну ситуацію в краї.

Проаналізовано дискурс щодо вибору назви для означення українського народу в середовищі різних політичних течій, духовенства, наукових кіл, молодіжних товариств тощо.

Показано, як зі зростанням національної самосвідомості терміни «русин», «руський», «руский», котрі протягом ХІХ ст. вживалися стосовно представників українства на галицьких теренах, поступово витісняються етнонімом «українець», що й стає назвою сучасної української нації.

Для істориків, політологів, філологів, а також усіх, хто цікавиться історією України

Зміст:

Передмова (Ірина Орлевич).
Леонід Зашкільняк. Образ Галичини в уявленнях українців ХІХ – початку ХХ століття.
Роман Голик. Лабіринтами назв: етноніми, уявлення та стереотипи галицьких українців у культурній пам’яті й громадському житті східної Європи.
Іван Монолатій. Від релігійної до етнічної самоідентифікації: еволюція ідентидів західноукраїнського регіону.
Ігор Райківський. Мовно-правописні дискусії серед української інтелігенції Галичини як фактор національного самоусвідомлення в 1850-х рр.
Олександр Седлярю Поняття «русин» і «руська мова» в галицьких русинів 1850–1857 рр.: варіанти, інтерпретації, дискусії.
Ірина Орлевич. Термінологія русофілів як індикатор самоідентифікації.
Наталія Мисак. Етноніми «русин», «русский», «українець» у молодіжному середовищі Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Наталія Колб. «Якû мы Греки?»: дискусія щодо назви церкви й обряду галицьких українців (друга половина ХІХ ст. – 1914 р.)
Марія Клопова. Російська преса про східну Галичину та її населення на початку Першої світової війни
Юрій Римашевський. Формування семантичного поля «національна ідея» на межі ХІХ та ХХ ст.: контекст праць Івана Франка.
Ліліана Гентош. «Політична коректність» у міжвоєнній Польській державі: справа титулу «галицький митрополит» для владики А. Шептицького

Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України

“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.