Василь Горинь. Відслонення Шашкевичіани

Василь Горинь. Відслонення Шашкевичіани: Вибрані шашкевичезнавчі студії / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Наукове товариство ім. Шевченка. Шашкевичівська комісія. – Львів, 2017. – 416 с. + 1. [Бібліотека Шашкевичіани: Нова серія. 15(20)].

Книжка є підсумковим комплексним зібранням студій в ділянці шашкевичезнавства, що реалізувалися у результаті багатьох творчих пошуків автора як співголови Шашкевичівської комісії (проведення наукових читань, видання збірників праць, публікація окремих розвідок тощо). З’ясовується роль Маркіяна Шашкевича, членів "Руської Трійці" в національному відродженні Галичини, значення їх діяльності та творчості у розвитку нової літератури на західноукраїнських землях. Із позицій історико-літературного і компаративістського вимірів осмислюються ідейно-естетичні засади художньої спадщини галицьких романтиків, окреслюється їх історіософська і фольклористична концепція, лінґвістичні починання авторів "Русалки Дністрової" – першої в Західній Україні книжки українською народною мовою.

Видання прислужиться науковцям, викладачам, аспірантам і студентам-гуманітаріям, учителям-словесникам та широкому колу читачів.


Дивіться також:

Михайло Глушко, Леся Хомчак. Надсяння: традиційна культура і побут (етнолінгвістичні скарби)
Взаємодія інституцій держави та громадянського суспільства в Україні: західні землі (кінець XIX - початок XXI ст.)
Гавінський А., Дячишин Ю., Яцишин А. Львівські Ставчани (природа та історія)
Оголошення:
Новини:

Запрошуємо на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції»

Відділ української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України запрошує на круглий стіл «Література часу війни: екзистенційні виміри та естетичні тенденції». Будемо говорити про те, як війна змінила літературний процес в Україні, а також про виклики, з яким стикаються письменники в часи тривог, невизначеності і проживання травми.

УРОКИ ЛИСТОПАДОВОГО ЧИНУ: ДІАЛОГ З ГРОМАДСЬКИМИ ДІЯЧАМИ, КРАЄЗНАВЦЯМИ, ПЛАСТУНАМИ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

У зв`язку з відзначенням 106-ї річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки науковці Інституту провели декілька науково-освітніх заходів. Зокрема завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин 4 листопада 2024 р. організував на прохання пластунів міста екскурсію місцями Першолистопадового повстання у Львові, розповів про діяльність Української Національної Ради у будівлях Народного Дому та Ставропігії, а Державного Секретаріату – Галицькому намісництві; показав лінію українсько-польського фронту біля будівель Сейму та пошти.

12 листопада науковець розповів про уроки Листопадового Чину, державотворення ЗУНР для лекторію Гарнізоного храму свв. Петра і Павла. Серед його учасників були відомі журналісти, краєзнавці, представники родин військовослужбовців, тимчасово переміщені особи з прифронтових територій. 14 листопада наш колега проаналізував військо-політичну доктрину голови уряду ЗУНР Костя Левицького на круглому столі в Львівській обласній універсальній бібліотеці. Учасник вказаних заходів просили науковців частіше виступати в медіа та соціальних мережах, готувати науково-популярні праці присвячені важливим історичним проблемам, українсько-польським та українсько-російським відносинам.