Розділ 10 Plany aprowizacji Wojska Polskiego w chleb na czas wojny w 1939 roku

Автор
Grzegorz Jakub Jasinski
DOI
10.33402/obv.2024-170-185
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Grzegorz Jakub Jasinski
DOI
10.33402/obv.2024-170-185
Annotation
Making use of the literature on the subject, but first and foremost of numerous, hitherto overlooked in research, accounts of the officers of the Polish Army's intendant service written down during the Second World War operations, the author presents issues related to the planning of the Polish Army's victualling during the war in the basic food product, namely bread. Describing this subject in a chronological and problematic order, the author shows that the victualling system created in the 1930s proved successful to a limited extent, namely only in terms of accumulating the supply of rye necessary for baking bread in the first stage of military operations. Using concrete examples, he goes on to demonstrate that the preparations made in connection with the storage of rye, its processing and bread baking, as well as its distribution, were inadequate and insufficient even in peacetime, and that these problems were significantly exacerbated during the war. This, in turn, had a direct impact on the collapse of bread supplies to numerous units of the Polish Army as early as the first week of the September battles, and consequently contributed to a decline in their combat capability and morale. The short-lived war did not reveal all the shortcomings associated with the army's bread supply preparations, although even so, by the end of the first decade of September it was not a regular item on the daily menu of fighting soldiers in the field. With each passing day, however, the situation worsened. Therefore, the problem described would certainly have been particularly acute in a prolonged conflict. 
Оголошення:
Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич  і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.