Розділ 13 Імперські концепти російської інформаційної політики

Автор
Віталій Виздрик
DOI
10.33402/obv.2024-213-222
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Vitaliy Vyzdryk
DOI
10.33402/obv.2024-213-222
Annotation

The ideology of the «Russkiy mir» as an informational component of Russian aggression against Ukraine was born in the 1990s, at the initial stage it has a theoretical, even utopian character, and manifested itself in an aggressive form at the beginning of the 21st century. This ideology has a supranational character, its sphere of cultural realization includes Ukraine, Belarus (sometimes Moldova and Kazakhstan). It opposes the collective West, identifies itself as a spiritual center, imbued with a narrative about common history, culture and religion, acts as a tool for the popularization of the Russian language and culture, where a special role is assigned to the Russian Orthodox Church. The Russian government is increasingly using ideological propaganda as a weapon to increase anti-Western sentiment among its citizens and intimidate its Western neighbors.

The Russian Federation spends enormous resources on supporting and spreading pro-Russian narratives among Europeans through a network of international exchanges and ties with universities, local right-wing, left-wing or simply pro-Russian mass media, political parties, the Russian church, a number of experts from universities, think tanks or simply journalists who position themselves as experts on Russia / Ukraine issues.

Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).