НАРОДНО-ОПОВІДНА ТРАДИЦІЯ ПРО ЗНИЩЕННЯ ПОЛЬСЬКОЇ КОЛОНІЇ ПИШІВКА ВЕСНОЮ 1944 РОКУ
Досліджено, як українська народно-оповідна традиція у різножанрових записах початку ХХІ ст. відображає й осмислює одну з численних подій польсько-українського збройного конфлікту 1940-х років на західноукраїнських землях – знищення українським збройним підпіллям весною 1944 р. польської колонії Пишівка. Констатовано, що народна епічна пам’ять українців відтворює подію шістдесятилітньої давності досить виразно, в різних аспектах і численних деталях. Зазначено, що осмислення оповідною традицією знищення Пишівки відбувається у двох площинах – суспільно-політичній, мілітарній, з одного боку, й християнсько-моральній, гуманістичній – з іншого. При цьому вони не завжди виступають у своїй чистій окремій сутності: або одна, або інша. Простежено із розповідей, що в одного оповідача вони можуть органічно поєднуватися із певним домінуванням тієї чи іншої складової. Констатовано, що оповідачі суспільно-політичного скерування – передовсім учасники й очевидці, відображали й осмислювали конкретну подію знищення Пишівки в ширшому аспекті польсько-українського протистояння під впливом інформації про ворожий намір поляків стосовно їхнього села, а також розповідей про попередні подібні польські акції проти українських сіл. Водночас простежено таку тенденцію: що більше оповідачі віддалені від реальностей національно-визвольної боротьби, не були її очевидцями і глибше не цікавляться нею із друкованих чи інших джерел, то більшою мірою їхнє осмислення набирає гуманістично-морального наповнення. Вони щиро сумують через те, що сталося, виявляють підсвідомий комплекс вини і тому концентрують увагу на мирних доброзичливих стосунках до війни, з симпатією говорять про високі морально-духовні якості й вищі господарські успіхи польських колоністів.
оповідна традиція, польсько-український збройний конфлікт, історична пам’ять, Пишівка, Яворівщина.
It is investigated how the Ukrainian folk-narrative tradition in various genre records of the beginning of the 21st century reflects and comprehends one of the numerous events of the Polish-Ukrainian armed conflict of the 1940s in the western Ukrainian lands - the destruction of the Polish colony Pyshivka by the Ukrainian armed underground in the spring of 1944. It is stated that the folk epic memory of Ukrainians reproduces the event of sixty years ago quite clearly, in various aspects and numerous details. It is noted that the narrative tradition of understanding the destruction of Pyshivka takes place in two planes - socio-political, military on the one hand, and Christian-moral humanistic - on the other. However, they do not always act in their pure separate essence: either one or the other. It is traced from the stories that in one narrator, they can be organically combined with a certain dominance of one or another component. It was stated that the narrators of the socio-political direction - primarily participants and eyewitnesses, reflected and comprehended the specific event of the destruction of Pyshivka in a broader aspect of the Polish-Ukrainian confrontation under the influence of information about the hostile intention of Poles against their village, as well as stories about previous similar Polish actions against Ukrainian villages. At the same time, there is a tendency that the farther the narrators are from the realities of the national liberation struggle, were not its eyewitnesses, and are not more deeply interested in it from printed or other sources, the more their understanding acquires a humanistic and moral content. They sincerely regret and mourn what happened, show a subconscious complex of guilt, and hence focus more on peaceful, friendly relations before the war, sympathetically speak of the high moral and spiritual qualities and higher economic success of the Polish colonists.
narrative tradition, Polish-Ukrainian armed conflict, historical memory, Pyshivka, Yavoriv region.