КРИЇВКА ЯК ФЕНОМЕН ДРУГОГО ДОМУ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (НА ПРИКЛАДІ ПРИКАРПАТТЯ)
Зазначено, що під час національно-визвольних змагань середини XX ст., а особливо в період радянської окупації, основним місцем укриття українських вояків були криївки – добре замасковані землянки. Проаналізовано особливості таких помешкань на Прикарпатті в 1944–1950-х роках. На основі невідомих і маловідомих джерел подано комплексну класифікацію криївок, а також характеристику їх основних етапів будівництва та правила перебування в них. Схарактеризовано екстремальні умови проживання українських вояків задля досягнення мети – створення Української самостійної соборної держави. Серед них виокремлено: ретельний вибір місця розташування, таємне будівництво, мінімальна кількість проживаючих, добре маскування входу чи виходу, наявність найнеобхідніших речей, заборона гучно проводити вільний час та ін. Наголошено, що повсякденні труднощі не завадили українським націоналістам пристосуватися до реалій часу та, створивши широку мережу криївок на вказаній території, вести активну боротьбу з радянськими силовиками. Стверджено про те, що наявність великої кількості таких помешкань – свідчення усвідомлення усієї тогочасної складності ведення війни на Прикарпатті. Акцентовано увагу на тому, що криївки були другим домом для вояків, оскільки саме в них створювався побут, «будувались» відносини та продовжувалось «нормальне» життя. Констатовано, що при ретельному дотриманні всіх вимог конспірації такі помешкання були чи не найбезпечнішим місцем переховування та проживання,тим чинником, який уможливив продовження боротьби проти радянської влади. Вказано на необхідності продовження досліджень із метою цілісного встановлення локалізації таких помешкань на Прикарпатті, що в подальшому дасть змогу ширше висвітлити всі масштаби національно-визвольних змагань, а також особливості повсякденних практик вояків.
It is noted that during the national liberation struggles of the 20th century, and especially during the Soviet occupation, the main place of residence of Ukrainian soldiers were hiding places named «kryivka» – well-disguised dugouts. Traits of such dwellings in Prykarpattia in 1944–1950 are analyzed. Based on the unknown and little-known sources, the complex classification of hiding places, and also the characteristics of basic stages of construction and rules of staying in them are given. The extreme living conditions of Ukrainian soldiers to achieve the goal – the creation of the Ukrainian Independent United State are characterized. Among them: careful choice of location, secret construction, minimum residents, good camouflage of the entrance or exit, the availability of the most necessary things, the prohibition on loud leisure, etc. It was emphasized that everyday difficulties did not prevent Ukrainian nationalists from adapting to the realities of the time and, having created a wide network of hiding places in the mentioned territory, to wage an active struggle against the Soviet security forces. It is claimed that the presence of a large number of such dwellings is evidence of awareness of the complexity of the war in Prykarpattia at that time. Emphasis is placed on the fact that the hideouts were the second home for the soldiers because it was in them that life was created, relationships were «built», and the «normal» life of the soldiers continued. It is stated that, in strict compliance with all the requirements of the conspiracy, such apartments were perhaps the safest place to hide and live, the factor that made it possible to continue the struggle against Soviet rule. The need to continue research in order to comprehensively establish the location of such dwellings in Prykarpattia is indicated. This will further cover all the scales of national liberation struggles, as well as the features of the daily practices of soldiers.