СПЕЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ ОРГАНІВ МДБ–КДБ ПРОТИ ЧЛЕНІВ ОУН НА ЗАПОРІЖЖІ В 1950–1958 РОКАХ
Вперше висвітлено спеціальні заходи, які здійснювали радянські органи державної безпеки у хронологічному проміжку 1950–1958 рр. для розшуку членів ОУН, які діяли на території Запорізької обл. під час німецької окупації. Проаналізовано окремі справи-формуляри й агентурні розробки, об’єктами яких були члени ОУН або ж особи, запідозрені в належності до підпілля. Визначено, що члени ОУН, які діяли на території області в 1941–1944 рр. й уникнули радянських репресій, цікавили МДБ–КДБ як потенційні агенти, інкорпоровані до українського націоналістичного середовища на еміграції у країнах Заходу. З’ясовано, що, розробляючи учасників націоналістичного підпілля, співробітники органів держбезпеки часто не орієнтувалися у їхній належності до організацій, якими керували Андрій Мельник і Степан Бандера, – ця обставина вносила значну плутанину в розроблення та організацію оперативних й інших заходів, що були реакцією на директиви вищого керівництва. Визначено, що учасники похідних груп ОУН – організатори націоналістичного підпілля на Запоріжжі в роки німецької окупації – розроблялися дещо відокремлено від місцевих оунівців, незважаючи на те, що їхня діяльність тісно перепліталася.
Встановлено, що окрема увага співробітників держбезпеки у другій половині 1950-х років була прикута до тих оунівців, які поверталися на територію Запоріжжя й області після відбуття присуду або зменшення терміну ув’язнення. Зазначено, що активність декого з них, а також неприхована антирадянська позиція давали підстави співробітникам КДБ уважати їх потенційними організаторами нової мережі осередків ОУН. Відповідно, незважаючи на 15-річну віддаленість від основних судових процесів над членам ОУН у Запорізькій обл., останні становили оперативний інтерес для спецслужб і надалі.
agential case, Berdiansk, KGB, MDB, Melitopol, OUN, recorded case, Zaporizhzhia, Zaporizhzhia oblast.