РАДЯНСЬКИЙ МІФ ПРО «ВОЗЗ’ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ» ЯК ІДЕОЛОГІЧНА ЗБРОЯ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
На основі аналізу радянського міфу про «возз’єднання українського народу» розглянуто процес конструювання і поширення образу ворога на анексованих українських територіях, який використовувала радянська пропаганда в боротьбі проти українського визвольного руху. Дотримано сучасного методологічного підходу до розуміння міфу як ідеологічно маркованого наративу, який є основним комунікаційним засобом між політичним режимом і масами.
З’ясовано роль міфу про «возз’єднання українського народу» в офіційній версії історичної пам’яті та його використання сталінським режимом як альтернативи українській національній ідеї соборності. Простежено трансформацію міфологеми про ворога як складового компонента міфу про «возз’єднання» в радянському офіційному дискурсі впродовж Другої світової війни та післявоєнні роки. Встановлено, що образ внутрішнього ворога був спрямований проти українського визвольного руху й зображував національні сили, які боролися за самостійність і соборність України, зрадниками українського народу, приписуючи їм класовість та підпорядкування західним державам.
міф, український визвольний рух, радянська ідеологія, пропаганда, сталінізм.
Based on the analysis of the
Soviet myth of the «Ukrainian people’s reunification»,
the article has revealed the enemy image construction and dissemination
process, which Soviet propaganda used in the struggle against the Ukrainian
liberation movement in the annexed Ukrainian territories. The authors adhere to
a contemporary methodological approach to understanding the myth as an
ideologically marked narrative, which is the primary communication tool between
the political regime and the masses.
The role of the myth of the «Ukrainian
people’s reunification» in the official historical memory’s version and
the use of this myth by the Stalinist regime as an alternative to the Ukrainian
national idea of unity has been clarified. The transformation of the
mythologeme about the enemy in the Soviet official discourse during World War
II and the post-war years has been traced. The authors have established that
Soviet ideologists directed the image of the internal enemy against the
Ukrainian liberation movement, portraying the national powers, which fought for
the independence and unity of Ukraine, as betrayers of the Ukrainian people and
attributing to them a class nature and dependence on Western states.
The article has identified the
main characteristics of two images of the internal enemy, «Ukrainian
bourgeois nationalists» and «Ukrainian-German nationalists»,
which were constructed in Soviet narratives. Using
the example of the party leaders’ proclamations, historical and literary
essays, and propaganda articles, authors have described the attempts of the
Soviet power to turn the Western Ukrainian community against the Ukrainian
liberation movement and to demonstrate the futility of an independent and unity
Ukraine idea. The article has also defined various ways of spreading Soviet
mythology and the influence of the myth to liquidate the Ukrainian Greek
Catholic Church and enforce ideological campaigns.