«Під безпечним дахом шаліє хуртовина обструкції»: нова тактика українського представництва в галицькому сеймі на початку ХХ століття
Проаналізовано
дискусії навколо парламентської боротьби в Галичині на початку ХХ ст.
Встановлено, що голосна обструкція українських депутатів Галицького сейму, яка вибухнула
1910 р. із метою ухвалення нового виборчого закону, стала наслідком
пошуків українськими політиками нових, більш ефективних, методів боротьби, що
мали би відкрити їм шлях до впливу на політичні рішення. Стверджено, що, запозичена
з досвіду чесько-німецького протистояння, обструкція була спрямована проти
домінування польського чинника в Галицькій автономії, а загострення тактики
політичної боротьби відповідало суспільним настроям галицьких українців, які
відзначалися подальшою радикалізацією.
Показано,
що останні роки намісництва Анджея Потоцького характеризувалися загостренням
українсько-польських суперечностей у зв’язку з реформою виборчого права до
австрійського парламенту, почастішанням масових акцій. Зазначено, що А. Потоцький
надалі намагався втримувати український рух під контролем методами
адміністративного й політичного тиску, апогеєм чого стала підтримка на виборах
до Галицького сейму 1908 р. русофілів на противагу кандидатам від
українських партій, що була реакцією на переговори українських парламентських
депутатів з австрійським урядом. Встановлено, що обурення, яке спричинив цей
крок не лише серед української громадськості, а й правлячих кіл Австро-Угорщини
та краківських консерваторів, змусило намісника визнати помилку й ініціювати
угоду з українськими політиками в особі Євгена Олесницького на зразок «нової
ери» 1890 р. Зауважено, що домовленість мала шанс суттєво вплинути на
політичне життя Галичини, однак не була реалізована через вбивство
А. Потоцького.
Доведено, що це вбивство стало кульмінацією
українсько-польської боротьби в Галичині та змусило задуматися про шляхи
нормалізації міжнаціональних відносин: польські галицькі політики, які
поєднували державну службу в Габсбурзькій монархії із захистом польських
національних інтересів, були змушені шукати способи вирішення українського
питання. На підставі аналізу подій напередодні обструкції, низки приватних
обставин і мотивів задіяних у ній політиків, а також зв’язків між ними, стверджено,
що рішення розпочати обструкцію прийняли українські діячі
помірковано-ліберального напряму і воно не викликало заперечень керівників
адміністрації та самоврядування Галичини зі середовища краківських
консерваторів. Простежено, що, задовольнивши так радикальні настрої, вони
використали обструкцію для закулісних переговорів і такий хід дав змогу прихильникам
польсько-українського порозуміння в Галичині ще на деякий час відтягнути
посилення міжнаціональної напруги.
The
article analyzes the discussions around the parliamentary struggle in Galicia
in the early 20th century. The loud
obstruction by Ukrainian deputies in the Galician Diet, which erupted in 1910
during debates over a new electoral law, was the result of Ukrainian
politicians’ search for new and more effective methods to influence political
decisions. The article argued that the
obstruction, borrowed from the experience of the Czech-German opposition, was
directed against the domination of the
Polish factor in the Galician autonomy. The aggravation tactics of political struggle were consistent with the public sentiments of Galician Ukrainians, who were observing further
radicalization.
The last
years of Andrzej Potocki’s tenure as governor of Galicia were characterized by
intensifying Ukrainian-Polish tensions, largely driven by electoral reforms in
the Austrian Parliament and increasing mass protests. Despite these tensions,
Potocki persisted in attempting to contain the Ukrainian movement through
administrative and political pressure. This tactic climaxed to his support of Russophiles over the candidates from
Ukrainian parties in the elections to the Galician Diet in 1908 in response to
the negotiations between Ukrainian parliament members and the Austrian
government. The disturbance caused by such a step not only among the Ukrainian
public, but also among the ruling circles of Austria-Hungary and Cracow
conservatives, forced the governor to recognize his fallacy and initiate a
political agreement with Ukrainian politicians represented by Eugene
Olesnytskyi that was meant to be like a «new era» in 1890 and had high chances
of influencing the political life in Galicia, but was not implemented because
of Potocki’s assassination committed.
The
article argued that this murder was the culmination of the Ukrainian-Polish
collision in Galicia and forced ones to think about ways of normalizing the
international relations. Polish Galician politicians, who had balanced service
to the Habsburg Monarchy with the defense of Polish national interests, were
compelled to explore solutions to the «Ukrainian issue». Through an analysis of the events on the
eve of obstruction, a number of private circumstances and motives involved in
it politicians, as well as relationships between them, the article argued that the decision was taken Ukrainian moderately liberal
leaders to start obstruction and caused no objections heads of administration
and government of Galicia with environment Krakow’ conservatives. Faced
with increasingly radical sentiments, these political actors used the
obstruction to engage in behind-the-scenes negotiations. This strategy
temporarily mitigated interethnic tensions and allowed proponents of a
Polish-Ukrainian agreement to delay strengthening of interethnic tensions.