Activities of the United Nations General Assembly Against the Background of the Contemporary Russian-Ukrainian War
Автор
Pavlo Artymyshyn
DOI
10.33402/nd.2024-12-59-74
Анотація
The activities of the UN General Assembly in the context of the contemporary Russian-Ukrainian war are studied. Unlike the UN Security Council, the General Assembly's work was not hindered by the restrictions of the veto power, which the Russian Federation, as a permanent member of the Security Council, consistently abuse. This distinction significantly influenced the outcomes of the General Assembly, which swiftly addressed the war triggered by Russian aggression against Ukraine from its early stages in 2014. The course of adoption and the key content of UN General Assembly resolutions related to Russian aggression against Ukraine in 2014–2023 are traced: resolution 68/262 «Territorial integrity of Ukraine» dated March 28, 2014; resolutions «Situation of human rights in the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (Ukraine)» 2016–2022; resolutions «The problem of militarization of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (Ukraine), as well as parts of the Black Sea and the Sea of Azov» 2018–2021; resolutions of the Eleventh Extraordinary Special Session of the UN General Assembly dedicated to the Russian invasion of Ukraine in 2022 (ES-11/1 – ES-11/6).
The analysis UN General Assembly resolutions lack binding legal force, being advisory and recommendatory in nature, they nonetheless reflect substantial global support for Ukraine, particularly among Western countries. The UN General Assembly under the conditions of the Russian-Ukrainian war, became for the Ukrainian leadership one of the platforms from which, by preparing and initiating the consideration of resolutions, it was possible to convey to the world public Ukrainian approaches to the Russian aggression, to call for its firm condemnation and, in coordination with other states of the world, to seek ways to settle the Russian-Ukrainian war and achieve a just peace in accordance with the UN Charter, the norms of international law and the national interests of Ukraine.
Ключові слова
General Assembly, United Nations, resolutions, Russian-Ukrainian war, full-scale invasion, Ukraine, Russian Federation.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Павло АРТИМИШИН
DOI
10.33402/nd.2024-12-59-74
Annotation
Досліджено діяльність Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у контексті сучасної російсько-української війни. Констатовано, що її робота, на відміну від Ради Безпеки ООН, не була обтяжена обмеженнями, спровокованими правом вето, яким як постійний член Радбезу зловживала російська держава-агресор. Спостережено, що це відобразилося й на результатах роботи головного представницького органу ООН, який оперативно реагував на перебіг війни, спровокованої Російською Федерацією (РФ) проти України 2014 р., уже з перших місяців її початку.
Простежено перебіг прийняття та основний зміст резолюцій Генасамблеї, що стосувалися російської агресії проти України впродовж 2014–2023 рр.: резолюції 68/262 «Територіальна цілісність України» від 28 березня 2014 р.; резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» 2016–2022 рр.; резолюції «Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» 2018–2021 рр.; резолюції ХІ Надзвичайної спеціальної сесії Генасамблеї ООН, присвяченої вторгненню РФ до України 2022 р. (ES-11/1 – ES-11/6).
Виснувано, що, попри те, що резолюції Генасамблеї ООН фактично не мають юридичного впливу на міжнародне право, будучи дорадчими та рекомендаційними, висловлені в них постулати підтверджують підтримку значної частини світу (й абсолютної більшості західних держав) Українській державі. Відзначено, що сама Генасамблея ООН в умовах російсько-української війни стала для керівництва України однією з платформ, із якої шляхом підготовки та ініціювання до розгляду резолюцій можна було доносити світовій громадськості українські підходи до російської агресії, закликати до її рішучого засудження та шукати в координації з іншими державами світу способи врегулювання російсько-українського питання та досягнення справедливого миру, релевантного до Статуту ООН, норм міжнародного права й українських національних інтересів.
Keywords
Генеральна Асамблея, Організація Об’єднаних Націй, резолюції, російсько-українська війна, повномасштабне вторгнення, Україна, Російська Федерація.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Олександра Киричук виступила з доповіддю «Творець державного Гімну України Михайло Вербицький (до 210-ї річниці від дня народження)»
20
березня 2025 р. на засіданні Вченої ради Інституту українознавства ім.
І. Крип'якевича НАНУ із доповіддю «Творець державного Гімну України
Михайло Вербицький (до 210-ї річниці від дня народження)» виступила
к.і.н., заступник директора Львівського музею історії релігії, ст.н.с.
відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І.
Крип'якевича НАНУ Киричук Олександра Степанівна.
19 березня 2025 р Мовознавча комісія НТШ провела відкрите засідання в рамках XXXVI Березневої сесії НТШ
У
Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка 19
березня 2025 р Мовознавча комісія НТШ провела відкрите засідання в рамках XXXVI Березневої сесії НТШ.