Проблематика геноциду Росії щодо українців в українських засобах масової інформації (2022–2024)

Автор
Микола Галів, Василь Ільницький, Ореста Карпенко
DOI
10.33402/nd.2024-12-75-96
Анотація

З’ясовано рецепцію українськими засобами масової інформації проблематики геноциду Росії проти українців в умовах повномасштабної російсько-української війни за час від 2022 р. до 2024 р. Встановлено, що термін «геноцид» для характеристики намірів і дій російських окупантів в Україні утвердився в українських ЗМІ у березні–квітні 2022 р., після звільнення Київської обл. від російської окупації і виявлення масових жертв російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка.

На основі аналізу численних повідомлень і матеріалів українських медіа, дібраних з урахуванням головних критеріїв релевантності, виокремлено чотири дискурсивних напрями оперування поняттям «геноцид» в українських ЗМІ: характеристику дій російських окупантів щодо українців при описі воєнних і навіть військових злочинів; оцінку українських та іноземних політиків й організацій, урядів і парламентів щодо геноциду Росії проти українців; розповіді про геноцид РФ проти українців, що ґрунтувалися на думці українських і закордонних експертів; значну увагу приділено юридичним процедурам, пов’язаним із правовим засудженням геноциду Росії проти українців (передусім ішлося про діяльність Міжнародного суду ООН у Гаазі, який на початку березня 2022 р. розпочав слухання за позовом України проти Росії у справі щодо звинувачень у геноциді).

Виснувано, що більшість українських медіа транслюють інформацію про геноцид Росії щодо українців як доконаний факт, опираючись при цьому на оцінки деонтичних (політики та політичні організації) й епістемічних (експерти, науковці) авторитетів.


Ключові слова
геноцид, сучасна російсько-українська війна, засоби масової інформації, воєнні злочини, медійний дискурс
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Mykola HALIV, Vasyl ILNYTSKYI, Oresta KARPENKO
DOI
10.33402/nd.2024-12-75-96
Annotation

The papper clarified the coverage by the Ukrainian mass media (television, radio and print media) of the issue of Russia's genocide against Ukrainians in the conditions of a full-scale Russian-Ukrainian war (2022–2024). The term «genocide» to characterize the intentions and actions of the Russian occupiers in Ukraine was established in the Ukrainian mass media in March-April 2022, after the liberation of Kyiv region from Russian occupation and the discovery of mass casualties of Russian troops in the cities of Bucha, Irpin, Gostomel, Borodianka. 

Based on an analysis of numerous messages and materials from Ukrainian media, selected according to criteria of relevance, the study identifies four discursive directions in the use of the concept of "genocide" within Ukrainian mass media. First, the term "genocide" was frequently used to describe the actions of Russian occupiers against Ukrainians, particularly in the context of war and war crimes. Second, Ukrainian media broadcast assessments from Ukrainian and foreign politicians, organizations, governments, and parliaments regarding Russia's genocide against Ukrainians. Third, when discussing Russia’s genocide against Ukrainians, the media often relied on the views of both domestic and international experts, including lawyers, political scientists, and historians, thus regularly publishing expert articles and interviews with prominent researchers. Fourth, significant attention was devoted to legal proceedings related to the condemnation of Russia's actions as genocide, with a particular focus on the proceedings of the UN International Court of Justice in The Hague, which began hearings on Ukraine's genocide claim against Russia in early March 2022. In general, the majority of Ukrainian mass media portrayed Russia's genocide against Ukrainians as an established fact, drawing on assessments from deontic authorities (politicians and political organizations) and epistemic authorities (experts and scholars).


Keywords
genocide, modern Russian-Ukrainian war, mass media, war crimes, media discourse.
Оголошення:
Новини:

Олександра Киричук виступила з доповіддю «Творець державного Гімну України Михайло Вербицький (до 210-ї річниці від дня народження)»

20 березня 2025 р. на засіданні Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ із доповіддю «Творець державного Гімну України Михайло Вербицький (до 210-ї річниці від дня народження)» виступила к.і.н., заступник директора Львівського музею історії релігії, ст.н.с. відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ Киричук Олександра Степанівна.

19 березня 2025 р Мовознавча комісія НТШ провела відкрите засідання в рамках XXXVI Березневої сесії НТШ

У Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка 19 березня 2025 р Мовознавча комісія НТШ провела відкрите засідання в рамках XXXVI Березневої сесії НТШ.