ЗМІНИ НАЦІОНАЛЬНОГО СКЛАДУ ТА СИМВОЛІКИ МІСЬКОГО ПРОСТОРУ ЖОВКВИ В РЕЗУЛЬТАТІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
У статті проаналізовано міжнаціональні взаємини у Жовкві (нині Львівська обл.) у міжвоєнний період ХХ ст., окреслено зміни національного складу міста, внаслідок драматичних подій Другої світової війни та процесів переселення населення, зокрема влади, поляків та українців у 1944–1946 роках. На підставі спогадів, архівних матеріалів, усноісторичних джерел та перепису населення вдалося простежити зміни соціально-демографічного складу населення, а також символічного простору Жовкви. Методологічною основою студії є комплексний підхід до аналізу цієї проблеми, а також методів усної історії, котрі дозволяють простежити лінії особистих досвідів, конкретних життєвих ситуацій з точки зору тодішньої людини. Стверджено, що такі кардинальні переміни у символічному просторі стали можливими завдяки «новим» мешканцям і новій політиці влади в історичній пам’яті міста. Тому ті давні архітектурні пам’ятки, котрі свідчили про багатонаціональну Жовкву, були знищені або повністю змінили первісне призначення. Перспективи подальших міждисциплінарних досліджень полягають у необхідності дати відповідь, куди точно переселяли репатрійованих поляків, і як «нові» мешканці після Другої світової війни приймали пам’ять про багатокультурну історію міста.
Baibula, L. (2014). Narysy z istorii ta kultury yevreiskoi hromady m. Zhovkvy. Lviv [in Ukrainian].
Baibula, L. R., (Personal communication, August 24, 2016) [in Ukrainian].
Bren`, A. R., (Personal communication, August 25, 2016) [in Ukrainian].
Deportatsii. Zakhidni zemli Ukrainy kintsia 30-kh–pochatku 50-kh rr. Dokumenty. Materialy. Spohady. (1996). (Vol. 1). Lviv [in Ukrainian].
Drugi powszechny spis ludności z dnia 9.XII.1931 r. Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo lwowskie bez miasta Lwowa. (1938). (Vol. 68). Warszawa [in Polish].
Gelber, N.M., Sefer B-Sh.Y. (1969). Zolkiew (Memorial book of Zolkiew). Jerusalem [in Israel].
Kapral`, M. (Ed.). (2015). Atlas ukrainskykh mist. Zhovkva (Vol. 3). Lviv [in Ukrainian].
Kramer, C., Glantz, S. (2009). Wojna Klary. Prawdziwa historia cudownego ocalenia z Holokaustu. Kraków [in Polish].
Kubiiovych, V. (2007). Etnichni hrupy pivdeno-zakhidnoi Ukrainy (Halychyny) na 1.1.1939 r.: Natsionalna statystyka Halychyny. Lviv [in Ukrainian].
Lytvyn, M (Ed.). (1994). Zhovkivshchyna: Istorychnyi narys (Vol. 1). Zhovkva; Lviv; Baltymor [in Ukrainian].
Lytvyn, M (Ed.). (1997). Zhovkivshchyna: istoryko-memuarnyi zbirnyk. (Vol. 4). Zhovkva; Lviv; Baltymor [in Ukrainian].
Makarchuk, S. A. (2003). Pereselennia poliakiv iz zakhidnykh oblastei Ukrainy v Polshchu u 1944–1946 rr. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, (3), 103–115 [in Ukrainian].
Musiiezdov, O. (2008). Sotsiolohichna problematyka v doslidzhenniakh usnoi istorii. Skhid–Zakhid: Istoryko-kulturolohichnyi zbirnyk: Usna istoriia v sotsialno-humanitarnykh studiiakh: teoriia i praktyka doslidzhen. Kharkiv, (11−12), 83−90. [in Ukrainian].
Partsei, M. (2005). Starodavnia Zhovkva. Lviv [in Ukrainian].
Sands, Ph. (2017). Skhidno-Zakhidna vulytsia. Povernennia do Lvova. Lviv [in Ukrainian].
Svat T., Kozarevskyi P. (1999). Zhovkva ta yii sviatyni. Zhovkva. [in Ukrainian].
Vylehala, A. (2011). (Ne) pamiat na ruinakh. Zahybel yevreiv Zhovkvy u svidomosti suchasnykh meshkantsiv mista. Holokost i suchasnist, (2), 9–45 [in Ukrainian].
Wylegała, А. (2014). Przesiedlenia a pamięć. Studium (nie) pamięci społecznej na przykładzie ukraińskiej Galicji i polskich «ziem odzyskanych». Toruń [in Polish].
Before the war, urban symbolic space of Zhovkva was divided between several national groups – Ukrainians, Poles and Jews, who created the culture and history of the city. The foundations for such cohabitation were laid during the construction of the city by the Field Crown Hetman Stanisław Żółkiewski, and survived until the start of the war, as evidenced by the memories of its inhabitants. Therefore, the article explains how the ethnic composition of the city’s population has changed and its further influence on the symbolism of the urban space.
Subsequently of the dramatic events of the Second World War and the processes of resettlement of the population, two of the national groups disappeared from the urban space. The Jewish community was physically destroyed during the war, and the Poles were evicted from Zhovkva to Poland in 1944–1946. The destruction of the Jews meant the death of the whole subethnos with original culture and history. The resettlement of Poles from Zhovkva, from their homes, was extremely difficult psychologically, because they were saying goodbye to their hometown, where they lived for several generations, were deprived of their homes, property that belonged to the ancestors, they were allowed to take out only 2 tons of items social household consumption.
Soviet soldiers and functionaries, peasants from the surrounding villages, who got used to living together and rebuilding Zhovkva, became “new” city dwellers. The “new” residents of the city, in cooperation with the Soviet authorities, changed the symbolic space of the city, starting with the change of name from Zhovkva to Nesterov, in honor of the Russian pilot Peter Nesterov, who died near the city in 1914. The city was built on the socialist urban model, which destroyed the historical and architectural environment of Zhovkva, founded in the XVI century. Architectural sights that testified to the multinational of Zhovkvа were destroyed or completely changed their purpose. Polish churches and monasteries were turned into warehouses or barracks for soldiers, and icons, paintings, statues, religious things were destroyed or exported abroad.
Baibula, L. (2014). Narysy z istorii ta kultury yevreiskoi hromady m. Zhovkvy. Lviv [in Ukrainian].
Baibula, L. R., (Personal communication, August 24, 2016) [in Ukrainian].
Bren`, A. R., (Personal communication, August 25, 2016) [in Ukrainian].
Deportatsii. Zakhidni zemli Ukrainy kintsia 30-kh–pochatku 50-kh rr. Dokumenty. Materialy. Spohady. (1996). (Vol. 1). Lviv [in Ukrainian].
Drugi powszechny spis ludności z dnia 9.XII.1931 r. Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo lwowskie bez miasta Lwowa. (1938). (Vol. 68). Warszawa [in Polish].
Gelber, N.M., Sefer B-Sh.Y. (1969). Zolkiew (Memorial book of Zolkiew). Jerusalem [in Israel].
Kapral`, M. (Ed.). (2015). Atlas ukrainskykh mist. Zhovkva (Vol. 3). Lviv [in Ukrainian].
Kramer, C., Glantz, S. (2009). Wojna Klary. Prawdziwa historia cudownego ocalenia z Holokaustu. Kraków [in Polish].
Kubiiovych, V. (2007). Etnichni hrupy pivdeno-zakhidnoi Ukrainy (Halychyny) na 1.1.1939 r.: Natsionalna statystyka Halychyny. Lviv [in Ukrainian].
Lytvyn, M (Ed.). (1994). Zhovkivshchyna: Istorychnyi narys (Vol. 1). Zhovkva; Lviv; Baltymor [in Ukrainian].
Lytvyn, M (Ed.). (1997). Zhovkivshchyna: istoryko-memuarnyi zbirnyk. (Vol. 4). Zhovkva; Lviv; Baltymor [in Ukrainian].
Makarchuk, S. A. (2003). Pereselennia poliakiv iz zakhidnykh oblastei Ukrainy v Polshchu u 1944–1946 rr. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, (3), 103–115 [in Ukrainian].
Musiiezdov, O. (2008). Sotsiolohichna problematyka v doslidzhenniakh usnoi istorii. Skhid–Zakhid: Istoryko-kulturolohichnyi zbirnyk: Usna istoriia v sotsialno-humanitarnykh studiiakh: teoriia i praktyka doslidzhen. Kharkiv, (11−12), 83−90. [in Ukrainian].
Partsei, M. (2005). Starodavnia Zhovkva. Lviv [in Ukrainian].
Sands, Ph. (2017). Skhidno-Zakhidna vulytsia. Povernennia do Lvova. Lviv [in Ukrainian].
Svat T., Kozarevskyi P. (1999). Zhovkva ta yii sviatyni. Zhovkva. [in Ukrainian].
Vylehala, A. (2011). (Ne) pamiat na ruinakh. Zahybel yevreiv Zhovkvy u svidomosti suchasnykh meshkantsiv mista. Holokost i suchasnist, (2), 9–45 [in Ukrainian].
Wylegała, А. (2014). Przesiedlenia a pamięć. Studium (nie) pamięci społecznej na przykładzie ukraińskiej Galicji i polskich «ziem odzyskanych». Toruń [in Polish].