ОСОБЛИВОСТІ ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ ПОЛІТИКИ У 2001–2005 РОКАХ

Автор
Любомир ХАХУЛА
DOI
https://doi.org/10.33402/up.2019-12-101-113
Анотація

У статті розкрито основні засади та принципи польської культурної політики у період перебування при владі посткомуністичних урядів (2001–2005) у контексті діяльності створених Міністерством культури і національної спадщини Польщі інституцій культури –Інституту національної спадщини, Національного центру культури, Центру міжнародної культурної співпраці «Інститут Адама Міцкевича». Особливу увагу звернено на організаційну та проектну діяльність інституцій, їх залежність від зміни політичних векторів, роль у популяризації польської історії і культури.

Сформовані наприкінці ХХ ст. консервативні принципи репрезентації польської національної спадщини, ґрунтовані на засадах традиції, ідентичності, пошуку і відтворення національних моделей, частково були трансформовані в період перебування при владі польських посткомуністичних урядів на чолі з партією Союзом демократичної лівиці у 2001–2005 роках. Повернення посткомуністів до влади для польських консерваторів і лібералів, які вважалися спадкоємцями опозиційного руху «Солідарність», стало часом формування засад «нової історичної політики», сформованої на широкому культурному переказі, популяризації польської культури та історії за кордоном. Діяльність в рамках Міністерства культури інституцій відповідальних за популяризацію польської культури за кордоном, зокрема через проведення заходів «Рік в Польщі», стипендійної програми для митців і перекладачів «Gaude Polonia», виставкову діяльність, ознаменувала зародження нових форм популяризації Польщі закордоном. Приєднання Республіки Польща до Європейського союзу, інтеграція в загальноєвропейський культурний ринок відобразилася й на формуванні нового культурного продукту та спробах прилучитися до європейських фінансових програм, спрямованих на культуру. Противагою такій діяльності стала реалізація «нової історичної політики», особливо після виборів 2005 р. і приходу до влади консервативної партії «Право і Справедливість».

Ключові слова
Республіка Польща, культурна політика, інституція культури, Інститут національної спадщини, Національний центр культури, Центр міжнародної культурної співпраці «Інститут Адама Міцкевича».
Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

Berdychowska, B. (2000). Wokół tego, co dzieli. Najnowsza historia polsko-ukraińska na łamach polskiej prasy. In P. Kosiewski & G. Motyka (Eds.), Historycy Polscy i Ukraińscy wobec problemów XX wieku (ss. 198-205). Kraków: Universitas [in Polish].

Mikołejko, Z., Kowalska, D. (2018). Polacy zawsze byli podzieleni. In D. Kowalska (Comp.) Czas dobrej zmiany. Jak rodzi się rewolucja. (ss. 163-191). Warszawa: Melanż [in Polish].

Berdychowska, B. (2003). Wołyń – wspolna refleksja nad przeszłością, czy samotne rozpamiętywanie o krzywdzie? Biuletyn Ukrainoznawczy, 9, 98-103 [in Polish].

Berdychowska, B., Wujec, H. (2002, Lipiec 6-7). Nie opuszczajmy rąk. Rzeczpospolita, 156 [in Polish].

Berdykhovska, B. (2005). Ukraina v zhytti Yezhy Gedroitsia ta na shpaltakh paryzkoi «Kultury». In B. Berdykhovska (Comp.), Prostir svobody. Ukraina na shpaltakh paryzkoi «Kultury» (ss. 9-32). Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].

Cieślak, J. (2005, Luty 2). Nowy Instytut Adama Mickiewicza. Rzeczpospolita, 27 [in Polish].

Dziennik Urzędowy. (2005). Nr 2. 31 maja. URL: http://bip.mkidn.gov.pl/media/download_gallery/index7568.pdf [in Polish].

Dziennik Urzędowy. (2006). Nr 2. 31 marca. URL: http://bip.mkidn.gov.pl/media/download_gallery/index3e20.pdf [in Polish].

Dziennik Ustaw. (1999). Nr 91. Poz. 1014 [in Polish].

Dziennik Ustaw. (2001). Nr 122. Poz. 1329 [in Polish].

Dziennik Ustaw. (2005). Nr 220. Poz. 1885 [in Polish].

Kunert, A. K. (Comp.). (2001). Polacy–Żydzi 1939–1945: wybór źródeł. Polen–Juden: Quellenauswahl Warszawa: Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa [in Polish].

List w obronie IAM (2005, Luty 8). Rzeczpospolita, 32.

Mickiewicz mniej ważny. (2005, Luty 12). Polityka, 6 [in Polish].

Minister łączy Instytucje. (2005, Luty 2). Gazeta Wyborcza, 27 [in Polish].

Narodowe Centrum Kultury. URL: https://nck.pl/dotacje-i-stypendia/stypendia/programy/gaude-polonia/dokumenty [in Polish].

Obrona Instytutu Mickiewicza (2005, Luty 8). Gazeta Wyborcza, 32.

Ogłoszenie Ministra Kultury. (2005, Luty 2). Gazeta Wyborcza, 27 [in Polish].

Pawłowski, R. (2005, Luty 9). Jaki będzie Instytut Mickiewicza. Gazeta Wyborcza, 33 [in Polish].

Pawowski, R. (2005, Luty 11). Jak znaleźć Zimmermana. Gazeta Wyborcza, 35 [in Polish].

Powołano Instytut Adama Mickiewicza (2004, Grudzień 7). Puls Biznesu, 237[in Polish].

Ujazdowski, K. M., Kostro, R. (2015) Odzyskać pamięć. In Ujazdowski, K. M., Polityka ambitna (ss. 222-223). Warszawa: Ośrodek Myśli Politycznej [in Polish].

Author
Liubomyr KHAKHULA
DOI
https://doi.org/10.33402/up.2019-12-101-113
Annotation

The article describes the basic principles of Polish cultural policy during the post-communist governments (2001–2005) in the context of the activities of the National Heritage Institute, the National Center for Culture and the Center for International Cultural Cooperation «Institute of Adam Mickiewicz»established by the Ministry of Culture and National Heritage of Poland. Special attention is given to the organizational and project activities of the institutions, their dependence on changing political vectors, and their role in promoting Polish history and culture abroad.

Formed in the late XXth century the conservative principles of representation of the Polish national heritage, based on the tradition, identity, reproduction of national models, were partially transformed during the run of power of the Polish post-communist governments led by the Democratic Left Alliance party in 2001–2005. The return of the post-communists to power for the Polish conservatives and liberals, who were considered the heirs of the opposition «Solidarity» movement, was a time of forming the foundations of a «new historical policy» based on a broad national narration and necessity of promoting Polish exclusive culture and history abroad. Activities, within the Ministry of Culture, of institutions responsible for promoting polish culture, in particular through organizing the «Year in Poland», Scholarship Program for artists and translators «Gaude Polonia», and exhibition activities, marked the birth of new qualities of promotion of Poland abroad. The accession of the Republic of Poland to the European Union, integration into the pan-European cultural market was also reflected in the formation of a new cultural product and the attempts to become involved in European financial programs aimed at culture. The implementation of the «new historical policy», especially after the 2005 elections and the coming to power of the conservative Law and Justice party, became a partly counterpart of such activity.

Keywords

Republic of Poland, cultural policy, institution of culture, Institute of National Heritage, National Center for Culture, Center for International Cultural Cooperation «Adam Mickiewicz Institute».

Reference

Berdychowska, B. (2000). Wokół tego, co dzieli. Najnowsza historia polsko-ukraińska na łamach polskiej prasy. In P. Kosiewski & G. Motyka (Eds.), Historycy Polscy i Ukraińscy wobec problemów XX wieku (ss. 198-205). Kraków: Universitas [in Polish].

Mikołejko, Z., Kowalska, D. (2018). Polacy zawsze byli podzieleni. In D. Kowalska (Comp.) Czas dobrej zmiany. Jak rodzi się rewolucja. (ss. 163-191). Warszawa: Melanż [in Polish].

Berdychowska, B. (2003). Wołyń – wspolna refleksja nad przeszłością, czy samotne rozpamiętywanie o krzywdzie? Biuletyn Ukrainoznawczy, 9, 98-103 [in Polish].

Berdychowska, B., Wujec, H. (2002, Lipiec 6-7). Nie opuszczajmy rąk. Rzeczpospolita, 156 [in Polish].

Berdykhovska, B. (2005). Ukraina v zhytti Yezhy Gedroitsia ta na shpaltakh paryzkoi «Kultury». In B. Berdykhovska (Comp.), Prostir svobody. Ukraina na shpaltakh paryzkoi «Kultury» (ss. 9-32). Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].

Cieślak, J. (2005, Luty 2). Nowy Instytut Adama Mickiewicza. Rzeczpospolita, 27 [in Polish].

Dziennik Urzędowy. (2005). Nr 2. 31 maja. URL: http://bip.mkidn.gov.pl/media/download_gallery/index7568.pdf [in Polish].

Dziennik Urzędowy. (2006). Nr 2. 31 marca. URL: http://bip.mkidn.gov.pl/media/download_gallery/index3e20.pdf [in Polish].

Dziennik Ustaw. (1999). Nr 91. Poz. 1014 [in Polish].

Dziennik Ustaw. (2001). Nr 122. Poz. 1329 [in Polish].

Dziennik Ustaw. (2005). Nr 220. Poz. 1885 [in Polish].

Kunert, A. K. (Comp.). (2001). Polacy–Żydzi 1939–1945: wybór źródeł. Polen–Juden: Quellenauswahl Warszawa: Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa [in Polish].

List w obronie IAM (2005, Luty 8). Rzeczpospolita, 32.

Mickiewicz mniej ważny. (2005, Luty 12). Polityka, 6 [in Polish].

Minister łączy Instytucje. (2005, Luty 2). Gazeta Wyborcza, 27 [in Polish].

Narodowe Centrum Kultury. URL: https://nck.pl/dotacje-i-stypendia/stypendia/programy/gaude-polonia/dokumenty [in Polish].

Obrona Instytutu Mickiewicza (2005, Luty 8). Gazeta Wyborcza, 32.

Ogłoszenie Ministra Kultury. (2005, Luty 2). Gazeta Wyborcza, 27 [in Polish].

Pawłowski, R. (2005, Luty 9). Jaki będzie Instytut Mickiewicza. Gazeta Wyborcza, 33 [in Polish].

Pawowski, R. (2005, Luty 11). Jak znaleźć Zimmermana. Gazeta Wyborcza, 35 [in Polish].

Powołano Instytut Adama Mickiewicza (2004, Grudzień 7). Puls Biznesu, 237[in Polish].

Ujazdowski, K. M., Kostro, R. (2015) Odzyskać pamięć. In Ujazdowski, K. M., Polityka ambitna (ss. 222-223). Warszawa: Ośrodek Myśli Politycznej [in Polish].

Оголошення:
Новини:

Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття» (програма)

Шановні колеги! До Вашої уваги програма Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття», яка відбудеться 5 грудня 2024 р.

Відбувся науковий семінар за участю Ольги Заневич про паризькі оригінали граматик Івана Ужевича

27 листопада 2024 року Львівський музей історії релігії вкотре відчинив двері для проведення чергового наукового семінару відділів нової історії України та української літератури Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії. Організувала та модерувала захід к.і.н. Ірина Орлевич.