ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКА АРМІЯ ТА КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО У ПОХОДІ НА МОСКВУ В 1618 РОЦІ
Автор
Андрій БОЛЯНОВСЬКИЙ
DOI
10.33402/up.2020-13-34-74
Анотація
Пояснено основні причини війни Речі Посполитої проти Московської держави.
Аргументовано, що однією з них було намагання Варшави випередити реалізацію планів
Кремля щодо завоювання України. З’ясовано політичні домовленості між керівництвом
Речі Посполитої та гетьманом Війська Запорізького Петром Конашевичем-Сагайдачним
напередодні цієї воєнної кампанії. Наведено дані про чисельний склад та структуру
польсько-литовської армії (10 000 вояків) та козацького війська (20 000 козаків). Описано
головні успіхи козаків на шляху просування на Москву. Проаналізовано стратегію й
тактику та головні бойові дії козацького війська.
У війні Речі Посполитої проти Московської держави у 1617–1618 рр. зламним
етапом став похід військ П. Конашевича-Сагайдачного на допомогу силам королевича
Владислава. Прихід великого козацького війська, що за чисельністю більше ніж удвічі
перевищувало армію королевича, не тільки вигідно змінив співвідношення сил на користь польсько-козацьких військ, а й визначив успіх і забезпечив досягнення принаймні
«програми-мінімум» війни. Для Варшави прихід козацьких військ врятував ситуацію,
вирішив долю «Московської кампанії» і став незаперечним доказом незамінності
Війська Запорізького як важливої складової Збройних сил Речі Посполитої у першій
половині XVII ст. Хоча учасники воєнних дій по-своєму залишилися невдоволеними
їхніми політичними результатами (усі розраховували на значно більше), похід гетьмана
П. Конашевича-Сагайдачного на Москву залишився в минулому як один із найуспішніших спільних воєнних походів в історії Речі Посполитої та України
Ключові слова
Річ Посполита, Україна, Московська держава, козацьке військо.
Author
Andrii BOLIANOVSKYI
DOI
10.33402/up.2020-13-34-74
Annotation
The main reasons for the war of the Polish-Lithuanian Commonwealth against the
Moscow state are explained. The author argues that the attempt of Warsaw to prevent the
realization of the Kremlin’s plan toward the conquer of Ukrainian lands was one of them.
The essence of political agreements between the rule of the Polish-Lithuanian Commonwealth and hetman of Zaporozhzhian Host Petro Konashevych-Sahaidachnyi before this
military campaign is studied. The main strategy and tactics, as well as basic battles of the
Cossack army, are described. Data on the number and structure of the Polish-Lithuanian army
(10,000 soldiers) and the Cossack host (20,000 Cossacks) are given. The main successes of
the Cossacks on the way to Moscow are determined. The strategy and tactics and the main
battles of the Cossack host are analyzed.
The march of Konashevych-Sahaidachnyi’s host to help the forces of Prince Władysław
decisively estimated the result of the war of the Polish-Lithuanian Commonwealth against
Польсько-литовська армія та козацьке військо у поході на Москву в 1618 році 73
the Muscovite state in 1617–1618. The arrival of a great Cossack army, more than two times
larger than the size of the Prince’s army, not only changed the balance of power in favor
of the Polish-Cossack troops but also decisively determined the success and ensured the
achievement of at least a «minimum program» of the war. The arrival of Cossack troops not
only saved the situation and decided the fate of the «Moscow campaign» for Warsaw but also
became an indisputable proof of the irreplaceability of the Zaporozhian Host as an important
component of the Armed Forces of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the first half of
the XVII century. Although the participants of military operations were unsatisfied on their
own (because all of them had calculated much more plans), the Cossack host participation
in the war against the Muscovian state has been left in history as one of the most successful
common military campaigns in the history of Polish-Lithuanian Commonwealth and Ukraine
Keywords
Polish-Lithuanian Commonwealth, Ukraine, Moscow state, Cossack army.
Оголошення:
Новини:
Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття» (програма)
Шановні колеги! До Вашої уваги програма Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття», яка відбудеться 5 грудня 2024 р.
Відбувся науковий семінар за участю Ольги Заневич про паризькі оригінали граматик Івана Ужевича
27 листопада 2024 року Львівський музей історії релігії вкотре відчинив двері для проведення чергового наукового семінару відділів нової історії України та української літератури Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії. Організувала та модерувала захід к.і.н. Ірина Орлевич.