ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ДИСКУСІЇ НАВКОЛО ПРОБЛЕМИ САБОТАЖІВ І ПАЦИФІКАЦІЇ 1930 РОКУ НА СТОРІНКАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ПРЕСИ, ЇХНІЙ ВПЛИВ НА МІЖНАЦІОНАЛЬНІ ВЗАЄМИНИ І БЕЗПЕКУ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
Автор
Адам ОСТАНЕК
DOI
10.33402/up.2020-13-224-242
Анотація
Засоби масової інформації завжди були інструментом пропаганди. Нерідко, особливо в критичних ситуаціях, їх використовували для ведення відкритих воєн з метою
нав’язування широким масам конкретних політичних поглядів. Через колосальний вплив
медіа на суспільство такі баталії відображались на безпеці держави. Якщо суперечки мали
локальний характер, то наслідки пресової війни були обмеженими, та в разі виходу чвар
за межі держави все ставало куди серйозніше – від втрати авторитету до напруження в
міжнародних відносинах. Польсько-українські дискусії в медіапросторі щодо саботажів
українських націоналістів і нібито репресій з боку польської влади влітку 1930 р. на території Східної Малопольщі мали величезний вплив на безпеку Другої Речі Посполитої.
У першій фазі пресової війни результатом стало погіршення і без того не найкращих
взаємин між поляками й українцями у відродженій Польській державі. Друга фаза призвела до того, що Ліга Націй під тиском громадської думки і частини політичного істеблішменту прийняла дев’ять скарг проти Польщі. Внаслідок цього авторитет і репутація
Польщі на міжнародній арені похитнулися, а в багатьох країн виник негативний образ
Речі Посполитої. Інтенсифікація саботажів у Східній Малопольщі викликала інтерес
польської, української і західноєвропейської преси. Мовчання українських політиків,
інтелігенції і духовенства погіршувало ситуацію, адже польська преса звинувачувала
всіх українців в антидержавній діяльності. Вважали, що мовчання означає тиху згоду.
Українці вступили в медіальну війну одразу після впровадження режиму пацифікації.
Медійна війна мала двоякі наслідки. Всередині держави загострилися міжнаціональні
суперечності, на міжнародній арені антипольська пропаганда породжувала ворожість
до Речі Посполитої. До позитивних аспектів належало те, що частина українців, яка не
погоджувалася з тактикою УВО/ОУН, намагалася знайти шляхи до порозуміння
Ключові слова
Друга Річ Посполита, Східна Малопольща, польсько-українські
відносини, безпека, львівська преса
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Adam OSTANEK
DOI
10.33402/up.2020-13-224-242
Annotation
Media always constituted the tool for conducting operations about propaganda character. Frequently, particularly in extreme situations, they were also used to lead hot wars to
promote determined political opinions or rightness. On account of the intense influence of
media on societies, all such battles affected the state security system. If the dispute had character exclusively regional, effects of the press war were curbed; if the press dispute exceeded
national borders, its consequences were definitely greater – from damaging the authority
to international stigmatizing. The Polish-Ukrainian media dispute, which exploded around
coercive action, taken concerning sabotage conducted by Ukrainian nationalists in the summer months of 1930 in Eastern Małopolska, had enormous meaning for the security system
of the Second Polish Republic. In the first phase, it had a significant influence on worsening,
and this way not best already, of Polish-Ukrainian relations in the Polish state. In the second
phase, after triggering the defamatory campaign off at the Polish address on the international
arena, it resulted in the League of Nations accepting nine complaints against Poland under
pressure from public opinion and part of the influential politicians. It took effect with the
annual proceeding of the matter what damaged the authority of Poland in the international
arena as well as strengthened the adverse image of the Republic in many countries.
Keywords
Second Polish Republic, Eastern Malopolska, Polish-Ukrainian relations,
security, Lviv press
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття» (програма)
Шановні колеги! До Вашої уваги програма Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття», яка відбудеться 5 грудня 2024 р.
Відбувся науковий семінар за участю Ольги Заневич про паризькі оригінали граматик Івана Ужевича
27 листопада 2024 року Львівський музей історії релігії вкотре відчинив двері для проведення чергового наукового семінару відділів нової історії України та української літератури Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії. Організувала та модерувала захід к.і.н. Ірина Орлевич.