МІДНІ МОНЕТИ КНЯЗЯ ЮРІЯ-БОЛЕСЛАВА ТРОЙДЕНОВИЧА

Автор
Ярослав КНИШ
DOI
10.33402/up.2021-14-5-15
Анотація

Завдяки ідентифікації нової монети – мідного пула, яку карбував князь Юрій-Болеслав Тройденович (1323–1340), зроблено висновок, що грошова система Галицько-Волинської держави формувалася не тільки під західноєвропейськими впливами, звідки запозичено денарії і, можливо, брактеати, але також східними, від яких перейнято випуск дрібної розмінної мідної монети, якої не було в наших західних сусідів. З’ясовано, що дослідникам відомі одинадцять мідних монет князя Юрія-Болеслава Тройденовича. Їхній діаметр коливається в межах 15–18 міліметрів, а середня вага становить 1,01 грама.

Простежено, що карбування мідної монети у Львові за князя Юрія-Болеслава Тройденовича було тісно пов’язане з торгівлею східними товарами. Після монголо-татарської навали остаточно занепав старовинний шлях «із варяг у греки». З останньої чверті ХІІІ ст. швидко зростає значення трансконтинентальної дороги з Азії, яка через міста Тану (Азов) або Кафу тягнулася до Львова й прямувала до Ґданська, далі – морським шляхом (Балтійським і Північним морями) до Фландрії. Купці зі Сходу не тільки привозили свої товари до Львова, але й частина з них осідала в ньому.

Звернуто увагу на те, що в магдебурзькому привілеї 1356 р. згадано вірменів, сарацинів і татарів, які звикли користуватися розмінними мідними монетами, тому їх карбування у Львові відповідало потребам тогочасного грошового ринку. Висловлено припущення, що ці монети, які нумізмати здебільшого називають денаріями, були запозичені із Золотої Орди і в Галицько-Волинському князівстві називалися пулами. Адже в цей час у Західній Європі не карбували мідних монет, а в Польщі їх почали випускати тільки у 60-х роках XVII ст.

Ключові слова

Галицько-Волинська держава, Юрій-Болеслав Тройденович, Юрій Наримунтович, мідні монети.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Yaroslav KNYSH
DOI
10.33402/up.2021-14-5-15
Annotation

The identification of a new coin – a copper pūl (coin), minted by Prince Yurii-Boleslav Troidenovych (1323–1340), allows us to conclude that the monetary system of the Kingdom of Galicia–Volhynia was formed not only under Western European influences, from which the issue of a small currency, unknown to our western neighbors, was taken over. Researchers know 11 copper coins of Prince Yurii-Boleslav Troidenovych. Their diameter ranges from 15 to 18 millimeters, and the average weight is 1.01 grams.

The minting of a copper coin in Lviv under Prince Yurii-Boleslav Troidenovych is closely connected with the trade in oriental goods. After the Mongol-Tatar invasion, the ancient path «from the Vikings to the Greeks» finally fell into disrepair. From the last quarter of the 13th century, the importance of the transcontinental road from Asia grew rapidly, through the cities of Tanu (Azov) or Kafu it reached Lviv and went to Gdańsk, then by sea (Baltic and North Seas) to Flanders. Not only merchants from the East brought their goods to Lviv, but some of them also settled there. The Magdeburg Privilege of 1356 names Armenians, Saracens and Tatars who were accustomed to using exchangeable copper coins, so their minting in Lviv met the needs of the money market of that time. Numismatists mostly call these coins denarii. But according to the author, being borrowed from the Golden Horde, they were called pūl (coin) in the Kingdom of Galicia–Volhynia. At this time, copper coins were not minted in Western Europe, and in Poland, they began to be issued only in the 60s of the 17th century.

Keywords
the Kingdom of Galicia–Volhynia, Yurii-Boleslav Troidenovych, Yurii Narymuntovych, copper coins.
Оголошення:
Новини:

Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття» (програма)

Шановні колеги! До Вашої уваги програма Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття», яка відбудеться 5 грудня 2024 р.

Відбувся науковий семінар за участю Ольги Заневич про паризькі оригінали граматик Івана Ужевича

27 листопада 2024 року Львівський музей історії релігії вкотре відчинив двері для проведення чергового наукового семінару відділів нової історії України та української літератури Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії. Організувала та модерувала захід к.і.н. Ірина Орлевич.