НАФТОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Розглянуто роль нафтової промисловості в економіці Галичини; регулювання нафтової галузі законом 1918–1921 рр.
Простежено, що до проголошення Західно-Української Народної Республіки видобування нафти зросло у 40 разів. За перше десятиліття XX ст. ріст становив 800 % і досяг 1761 тис. тонн. Від 1910 р. послабилася продуктивність свердловин у Бориславі. Тільки від 1916 р. знову намітилося зростання виробництва, що було викликано необхідністю забезпечення паливно-мастильними матеріалами військових операцій.
З’ясовано, що після Першої світової війни нафтовидобування найпотужніше розвивалося на Битківському родовищі. Бориславське родовище захопила хвиля післявоєнного перерозподілу капіталу. У розробку нафтових родовищ інвестували Франція (53 %), Швейцарія, Австрія та інші країни Європи. Під час активних воєнних дій 1915–1917 рр. більшість галицьких копалень перейшла до рук російського царату.
Виявлено, що Галичина в часи Австро-Угорщини належала до провідних регіонів світу, маючи до 6 % світового видобування нафти. До 1918 р. частка Галичина знизилася до 1,6 %, 1920 р. – до 1,3 %. Причиною були активна фаза Першої світової війни та девальвація валюти. Незважаючи на те, що кількість свердловин зросла на 30 %, видобування нафти скоротилося утричі.
Звернуто увагу на те, що ЗУНР отримала нафтову промисловість у занепаді та дезорганізації. Від 1919 р., коли Галичина була окупована польськими військами, розпочався перерозподіл власності за рахунок німецьких і австрійських підприємців. Через високу вартість глибокого буріння нафтові промисловці дорозвідали перспективні родовища нафти в Уричі, Орові, Кропивнику, Биткові, Пасічній, Кросцєньку, Гаркловій тощо, галицьку нафту переробляли на 64 рафінеріях.
Визначено, що Галичина часів ЗУНР і польської окупації була найбільшим, після Румунії, видобувачем і переробником нафти в Європі. Понад третину продукції нафтопереробних заводів та нафти-сирцю експортували до Австрії, Німеччини та Чехословаччини.
нафта,
Галичина, Західно-Українська Народна Республіка.
The oil industry played an important role in the economy of Halychyna, being, along with forestry and agriculture, the main source of income for the region and the population. A significant role in this area was given to the legislative and executive branches of government. From 1918 to 1921, more than 20 laws and bylaws regarding the regulation of the oil industry were adopted.
Prior to the proclamation of the Western Ukrainian People's Republic, oil production increased from 8 to 326,000 tons, or 40 times during 1885–1900. During the first decade of the 20th century, growth was 800% and reached 1761 thousand tons. Since 1910, the productivity of wells in Boryslav had weakened. Only from 1916 production increased again, which was caused by the need to provide fuel and lubricants for military operations.
After World War I, oil production developed most strongly at the Bytkivske field. The Boryslav deposit was seized by a wave of post-war redistribution of capital. The market was flooded with French capital in the form of the «Dibrova» concern and the «Societe Francaise de Petroles Premier» company. France (53 %), Switzerland, Austria, and other European countries invested in the development of oil fields. During the active hostilities of 1915–1917, most of the Halychyna mines passed into the hands of the Russian tsar.
Halychyna during the Austro-Hungarian period was one of the leading regions of the world, having up to 6 % of world oil production. By 1918, the share of Halychyna had dropped to 1.6 %, and by 1920 to 1.3 %. The reason was the active phase of World War I and the devaluation of the currency. Even though the number of wells increased by 30 %, oil production decreased three times (from 2080 to 700 thousand tons). During 1905–1920, 17.69 million tons of oil were extracted in Halychyna.
Western Ukrainian People's Republic got the oil industry in decline and disorganization. From 1919, when Halychyna was occupied by Polish troops, the redistribution of property at the expense of German and Austrian businessmen began. Due to the high cost of deep drilling, oil producers explored promising oil fields in Urych, Oriv, Kropyvnyk, Bytkiv, Pasichna, Krościenko, Garklova, and others.
Halychyna oil was processed at 64 refineries, the largest of which were in Central and Eastern Europe: «Państwowa Fabryka Olejów Mineralnych», «Limanowa», «Trzebinia», «Galicja», «Nafta» and others.
Halychyna during the Western Ukrainian People's Republic and the Polish occupation was the largest, after Romania, an oil producer and refiner in Europe. More than a third of the products of oil refineries and crude oil were exported to Austria (40 %), Germany (23 %), and Czechoslovakia (20 %).
oil, Halychyna, Western Ukrainian People's
Republic.